Євге́н Нау́мович Сердю́к ( 1876 — 1921) — український архітектор. Учень і послідовник Василя Кричевського, один з фундаторів українського архітектурного модерну.
Життєпис
Народився у 1876 році. День та місце народження невідомі.
Закінчив Ризький політехнічний інститутВітченко Д. М. Український традиційний контекст в архітектурному доробку Є. Н. Сердюка харківського періоду творчості// Архітектурний вісник КНУБА: наук.-вироб. збірник / відпов. ред. Куліков П. М. — Київ: КНУБА, 2017. — Вип. 11–12. — С. 31..
Учень і послідовник Василя КричевськогоСердюк Євген Наумович // .
Ранні твори невідомі. Вперше привернув до себе увагу, коли розробив проєкт будинку школи імена Івана Котляревського у Полтаві (1903—1905 роки, у співавторстві з Михайлом Стасюковим) — однієї з перших трьох споруд у стилі українського архітектурного модерну. Сердюк розробив композицію та рішення фасадів, планування розробив Стасюков. Перший поверх школи зробили цегляним, другий — каркасним, облицьований цеглою. Праворуч від школи планували зробити прибудову, в якій мали облаштувати музей Котляревського, але на це не знайшлося фінансування. Будівля школи не збереглася — згоріла під час Німецько-радянської війниПолтавська школа ім. І. П. Котляревського// Полтавщина: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ: УЕ, 1992. — С. 737—738..
У 1906 році розробив проєкт церкви в селі Новий Кокорів на Волині. Тоді ж взяв участь в роботі Полтавської губернської вченої архівної комісії — урядової установи, створеної для виявлення і впорядкування цінних архівних документів. Також виступив з доповідями — виступи потрапили в пресу Полтави та Києва.
Харківський період До 1907 року — працював у Полтаві. Із 1907 по 1917 рік — у Харкові. Викладав архітектурне креслення та проєктування у Харківському технологічному інституті, а з 1915 по 1916 рік — викладав також у Художньо-ремісничій навчальній майстерні декоративного живопису Харківського товариства грамотності. Також із 1907 по 1913 рік обіймав посаду архітектора в Харківському товаристві взаємного страхування від вогню. Член повітового Харківського окружного суду (1909). Колезький асесорХарківський технологічний інститут в особах // Про Євгена Сердюка на сайті Бібліотеки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
Разом із викладацькою роботою — індивідуально та у співавторстві — розробляв проєкти житлових та громадських будівель та вів технічний нагляд за їх будівництвом. Із 1909 по 1911 рік — спорудив у Харкові перший комплекс будинків наукового призначення у формах українського архітектурного модерну — Харківську сільськогосподарську селекційну станцію (у співавторстві зі Здиславом Харманським; нині адреса будівель — проспект Героїв Харкова, 142): головний будинок селекційної лабораторії, господарчі споруди, житлові будинки. У 1910 році — спорудив школу в станиці Новомінській на Кубані. Із 1910 по 1912 рік — житловий чотириповерховий односекційний прибутковий будинок Висоцького у Харкові, на вулиці Катеринославській, 67 (тепер — вулиця Полтавський Шлях; зведений у співавторстві з Олександром Гамаженком; пам'ятка архітектури місцевого значення — охоронний № 288). У 1911 році — комерційне училище у слободі Барвінкова Ізюмського повіту Харківської губернії (тепер — місто Барвінкове Ізюмського району Харківської області). Із 1911 по 1913 рік — спорудив комплекс будівель Носівської селекційної станції на Чернігівщині поблизу Ніжина: науково-дослідну та господарчу частини, житлове селище, дослідницькі луки (будівля станції нині є пам'яткою архітектури місцевого значення, охоронний № 25).
У 1912 році — будинок Кредитово-кооперативного товариства у Мерефі (пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний № 726). У 1913 році — пошту на Петинській вулиці (тепер — вулиця Георгія Тарасенка) у Харкові — будівля не збереглася. Із 1913 по 1914 рік — великий будинок громадських зібрань (у співавторстві з С. В. Котляревським) у місті Слов'янськ Ізюмського повіту Харківської губернії (тепер — місто Краматорського району Донецької області). Будинок мав велику театральну залу на 550 місць, приймальні та ділові кабінети. Постраждав під час Німецько-радянської війни — після реконструкції 1948 року будинок добудували і надбудували, через що він повністю втратив свій первісний вигляд. У цей період у Слов'янську (сучасна адреса — вулиця Коха, 1) за проєктом Сердюка також звели двоповерховий особнякВітченко Д. М. Український традиційний контекст в архітектурному доробку Є. Н. Сердюка харківського періоду творчості// Архітектурний вісник КНУБА: наук.-вироб. збірник / відпов. ред. Куліков П. М. — Київ: КНУБА, 2017. — Вип. 11–12. — С. 35..
Із 1914 по 1915 рік, у співавторстві з Петром Крупком, розробив проєкт лікарні у слободі Деркачі (тепер — місто Дергачі Харківського району Харківської області). У цей же період — спроєктував і спорудив церкву у селі Вільшанка Курської губернії.
Київ і Кам'янець-Подільський Із 1917 року — активний учасник Української революції в Харкові, через що наприкінці 1917 року був змушений перебратися до Києва, а у 1919 році — до Кам'янець-Подільського. Протягом трьох років працював викладачем архітектури в місцевому інститутіВітченко Д. М. Український традиційний контекст в архітектурному доробку Є. Н. Сердюка харківського періоду творчості// Архітектурний вісник КНУБА: наук.-вироб. збірник / відпов. ред. Куліков П. М. — Київ: КНУБА, 2017. — Вип. 11–12. — С. 36.. Із вересня 1919 року — розробляв плани будівництва корпусів Кам'янець-Подільського державного українського університету у національному стиліТелячий Ю. В. Участь української літературно-мистецької інтелігенції в національно-культурному відродженні (1917—1921 рр.): дисертація д-ра іст. наук: 07.00.01. — Кам'янець-Подільський, 2014. — С. 131..
Помер у 1921 році у Кам'янець-Подільському, де і був похований. День смерті невідомий.
Творчість Увесь час намагався творити по-своєму, і цим робив особистий внесок у формування українського архітектурного модерну. В теоретичних працях торкався проблем українського архітектурного модерну — наполягав на необхідності органічності рішень, виступав проти неузгодженості у планах та фасадах будівель (називав цю ваду «ахіллесовою п'ятою» новітнього українського стилю).
Активно публікував у часописах «Сніп», «Рада», «Діло» матеріали з питань розвитку національної архітектуриВітченко Д. Український модерн Євгена Сердюка// Пам'ятки України. — 2016. — № 2. — С. 74.. Свої архітектурні проєкти експонував на виставках у Харкові та Києві.
Саме Сердюк у своїх публікаціях одним з перших застосував визначення «модернізований український стиль», яке пізніше, завдяки працям Віктора Чепелика, закріпилося як «український архітектурний модерн»Вітченко Д. М. Український традиційний контекст в архітектурному доробку Є. Н. Сердюка харківського періоду творчості// Архітектурний вісник КНУБА: наук.-вироб. збірник / відпов. ред. Куліков П. М. — Київ: КНУБА, 2017. — Вип. 11–12. — С. 30.. Сучасні дослідники характеризують цей напрямок, як явище романтизму, виражене через різні напрямки модерну і раціоналізму з метою утвердження української національної ідентичності в архітектурі.
Коли працював у Харкові — брав активну участь у громадському житті міста. У 1909 році був членом повітового Харківського окружного суду. Із 1912 по 1917 рік працював відповідальним секретарем Товариства техніків.
Творчий архів Сердюка знищений частково у Харкові у 1918 році, а інша, вивезена ним частина, втрачена після його смерті у 1921 році у Кам'янець-ПодільськомуУкраїнський архітектурний модерн у дзеркалі епохи// Чепелик В. Український архітектурний модерн / Упорядник: З. В. Мойсеєнко-Чепелик. — Київ: КНУБА, 2000. — 378 с. — ISBN 966-627-002-1..
Віктор Чепелик зазначає, що архітектурна творчість Євгена Сердюка — це непересічне явище в українському мистецтві початку XX століття, і хоча його твори протягом десятиліть лишались невідомими навіть фахівцям і розкрили своє значення лишь за останню чверть століття, внесок архітектора в український архітектурний модерн вартий високої оцінки.
Споруди № п/п Охоронний № Адреса Початкове використання Співавтори Дата будівництв Сучасне використання Зображення 1- Полтава, вул. Небесної Сотні, 45школа імені Івана Котляревського Михайло Стасюков 1903-1905не збереглася 2- Тернопільська область, Кременецький район, село Новий Кокорівцерква - 1906немає даних 37252-ХаНаказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 4 червня 2020 року № 1883 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»Харків, пр. Героїв Харкова, 142Селекційна станціяЗдислав Харманський1909-1911Інститут рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН України 47312-ХаХарків, вул. Полтавський Шлях, 67прибутковий будинок Георгія ВисоцькогоОлександр Гамаженко1910-1912деякий час у будинку розміщувався проєктний інститут «Харківгіпродор» 5 - Росія, Краснодарський край, Канівський район, станиця Новомінськашкола - 1910немає даних 6 - Харківська область, Ізюмський район, місто Барвінковекомерційне училище - 1911немає даних 725-ЧгЧернігівська область, Ніжинський район, село Досліднекомплекс будівель Носівської селекційної станції - 1911-1913Носівська селекційно-дослідна станція 87653-ХаХарківська область, Харківський район, місто Мерефа, вул. Савченка, 25Кредитово-кооперативне товариство - 1912загальноосвітня школа № 1 9 - Харків, вул. Петінська (тепер — вул. Георгія Тарасенка)пошта - 1913не збереглася 10 - Харків, пр. Героїв Харкова, 144/1Житловий будинок при селекційній станціїЗдислав Харманський1913Житловий будинок 11573Донецька область, Краматорський район, Слов'янськ, вул. Університетська, 60Будинок громадських зібраньтехнік С. В. Котляревський1913-1914станом на 2020 рік будівля належала ПАТ «Донецькоблгаз» (будинок дістався підприємству за борги від збанкрутілого в 1998 році Слов'янського керамічного комбінату)Повержук В. У Слов'янську міськрада продовжує спроби повернути Будинок купецьких зібрань// 6262 Сайт міста Слов'янськ. — 2020. — 30 вересня. 12-Донецька область, Краматорський район, Слов'янськ, вул. Коха, 1особняк - - немає даних 13 - Харківська область, Харківський район, місто Дергачі, вул. 1 Травня, 4лікарня - 1914-1915районна лікарня 14 - Росія, Курська область, село Вільшанка (рос. — Ольшанка)церква - 1914-1915немає даних
Бібліографія Школа им. Котляревского // Кіевская старина. — 1904. — № 9. — С. 96-99. Из впечатлений на XIII Археологическом съезде в Екатеринославе // Діло. — 1905. — 30 серпня. — № 194. — С. 1-2. Рецензція на книгу Г. Г. Павлуцького «Древности Украины» (К., 1905, вып. 1) // Нова громада. — 1906. — № 7. — С. 153. Про памятник Шевченкові // Рада. — 1907. — 9 березня. — № 57. — С. 1. Pro domo sua // Сніп. — 1912. — № 2. — С. 2. До стильної народної школи // Сніп. — 1912. — № 15. — С. 6. Український стиль у Харкові: Наші гласні // Сніп. — 1912. — № 29-30. — С. 13-14.
Примітки
Джерела Вітченко Д. Український модерн Євгена Сердюка// Пам'ятки України. — 2016. — № 2. — С. 72-81. Вітченко Д. М. Український традиційний контекст в архітектурному доробку Є. Н. Сердюка харківського періоду творчості// Архітектурний вісник КНУБА: наук.-вироб. збірник / відпов. ред. Куліков П. М. — Київ: КНУБА, 2017. — Вип. 11–12. — С. 29–40. Повержук В. У Слов'янську міськрада продовжує спроби повернути Будинок купецьких зібрань// 6262 Сайт міста Слов'янськ. — 2020. — 30 вересня. Полтавська школа ім. І. П. Котляревського// Полтавщина: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ: УЕ, 1992. — С. 737—738. Сердюк Євген// Енциклопедія українознавства / головний редактор: Володимир Кубійович. — Париж-Нью-Йорк:"Молоде життя", Наукове товариство імені Шевченка у Європі, 1973. — Кн.2, [т. 7]:Пряшівщина (продовження)-Сибір. Сердюк Євген Наумович // Харківський технологічний інститут в особах// Про Євгена Сердюка на сайті Бібліотеки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»
Посилання
Школа ім. І. П. Котляревського.