Русское общество пароходства и торговли (РОПиТ) () — російська судноплавна компанія, яка розташовувалася на території сучасної України. Окрім пароплавства, товариство володіло декількома залізничними лініями.

Заснована в 1856 році капітаном 1 рангу М. А. Аркасом  і підприємцем Н. А. Новосельським за підтримки великого князя Костянтина Миколайовича. Великий князь Костянтин Миколайович, який займав посаду морського міністра, напередодні закінчення Кримської війни 1853-56 вважав необхідним утворити велике комерційне пароплавство на Чорному морі з можливістю використовувати його судна в військових цілях.

Статут РОПіТ, затверджений 3(15).08.1856 [змінений 19(31).05.1879 і 22.01(3.02).1891]. Товариству було надано ряд привілеїв: отримання від уряду помильної плати і допомоги на ремонт протягом 20 років, право безмитної купівлі суден на 5 років тощо. Практична діяльність РОПіТ почалася 21.05(2.06).1857. Перший директор товариства М. А. Аркас був призначений урядом, який також призначав половину членів правління і надавав товариству займ на 20 років . Основна сфера діяльності — торговельне пароплавство на Чорному морі. Акції компанії котирувались на Санкт-Петербурзькій біржі.

РОПіТ здійснювало регулярне вантажне і поштово-пасажирське сполучення (переважно морське, почасти й річкове) по внутрішніх лініях - Кримсько-Кавказькій (між Одесою і Батумом) і ін., а також на закордонних лініях із заходом в багато портів Середземного і Чорного морів, Перської затоки, по Чорноморсько-Балтійській вантажній лінії між Одесою і Санкт-Петербургом з заходом в Ревель (нині Таллінн), Ригу і Лібаву (нині Лієпая). З 1871 пароплави РОПіТ здійснювали рейси через Суецький канал між Одесою і портами Індії, Китаю, Кореї, російського Далекого Сходу, з 1884 разом з судами Добровільного флоту перевозили переселенців до Владивостока.

Періодично пароплави РОПіТ використовувалися урядом як військово-транспортні судна, рідше брали участь в бойових діях. У російсько-турецьку війну 1877-78 відзначились два переобладнаних пароплави РОПіТ: «Вєста» та «Великий князь Костянтин».

11.07.1878 озброєний пароплав «Вєста» витримав нерівний бій з броненосним корветом «Фетхи-Буленд».

13.01.1878 два катери з пароплава «Великий князь Костянтин», переобладнаного в мінний транспорт за проектом С. О. Макарова, потопили турецький канонерський човен «Інтібах», що стало першим в історії випадком успішного застосування торпед.

З 1884 судна РОПіТ разом з суднами Добровільного флоту перевозили переселенців до Владивостока. У 2-й половині 1880-х років танкери РОПіТ почали перевезення гасу з Батумі в Одесу; згодом вони здійснювали рейси в порти Адріатичного, Середземного морів і у Велику Британію, а також з Новоросійська до Одеси, Херсону і Олександрівська (нині Запоріжжя).

З 1 січня 1898 року заведено новий прапор компанії, затверджений морським міністерством і імператором — на російському біло-синьо-червоному прапорі в верхній білій смужці біля древка розміщувалась золота імператорська корона, а в вільній частині білої смуги — золотий поштовий ріжок.. Націоналізована і перестала існувати в 1918 році.РОПиТ и Черноморский флот Морской флот № 3, 2007

В кінці 1909 - початку 1910 для реклами продукції російської промисловості РОПіТ організувало плавучу виставку на пароплаві «Імператор Микола II» (брали участь 135 російських фірм), який побував в 18 іноземних портах на лініях товариства. В результаті діяльності РОПіТ суттєво зміцнилося регулярне торгове сполучення Одеси з іноземними портами і збільшився комерційний рух на внутрішніх чорноморських і азовських лініях, що, зокрема, сприяло безпрецедентно швидкому розвитку Півдня Росії. Отримав також поширення екскурсійний туризм в Криму і на Кавказі, був відкритий вільний доступ паломникам до Святих місць - на Афон і в Єрусалим.

У 1-у світову війну з початком воєнних дій на Чорному морі в ніч на 16(29).10.1914 все комерційне судноплавство на Чорному морі було припинено (раніше скасовані рейси РОПіТ в Середземне море, на Балтику, в країни Близького Сходу), більше 50 суден РОПіТ були зараховані до складу Транспортної флотилії Чорноморського флоту, частина переобладнана в гідроавіаносці.

Після Жовтневого перевороту, під час окупації Причорномор'я іноземними військами і Громадянської війни 1917-21, частина судів РОПіТ була затоплена на рейдах, частина уведена за кордон при евакуації з Криму Добровольчої армії генерал-лейтенанта П. Н. Врангеля. Місцем збору став Марсель. Адміністрація РОПіТ влаштувалася в Парижі, зареєструвалася під ім'ям французької судноплавної компанії і існувала до 1932, коли на злам був проданий останній з тих, що пішли за кордон пароплавів «Євфрат». Решта суден в 1920 були націоналізовані і в 1922 склали ядро ​​державного підприємства «Чорноморсько-Азовське пароплавство». Останній пароплав РОПіТ «Імператор Петро Великий», перейменований в «Якутію» (з 1953 входив до складу Далекосхідного морського пароплавства), був виведений з експлуатації в 1975.

Торговельні кораблі (дані неповні) «Імператор Олександр II» (1858) «Великий князь Костянтин» (I) (1858) - в 1887 році виведений в резерв, 1896 році був проданий з торгів на брухт. «Вєста» (1858) - в 1887 році зазнав аварії і затонув в районі мису Тарханкут, екіпаж загинув. «Олег» (1859) «Лазар» (1863) «Ростов» (1867) «Імператриця Марія» (1877) «Хуанпу» (на кантонському діалекті вимовляється як «Вампу») (1882) «Царь» (1883) «Свет» (1815) «Луч» (1886) «Одесса» (1889) «Великий Князь Олексій» (1890) «Блеск» (1890) «Великий князь Костянтин» (II) (1890) «Великий князь Костянтин» (III) (1890) «Святой Николай» (1893) — виведений білими в 1920 р. «Королева Ольга» (1893) «Император Николай II» (1894) — потім «Вече», потім «Ільїч» «Чатыр Даг» (1896) «Диана» (1899) «Чихачёв» «Алтон» (1901) «Метеор» (1901) «Херсонес» (1903) «Евфрат» (1906) — виведений білими в 1920 р., в 1932 проданий на брухт. «Мечта» (1884) «Принцесса Евгения Ольденбургская» (1903) «Император Николай I» (1913) - в 1915 році переобладнано в гідроавіатранспорт - прообраз сучасних авіаносців. «Императрица Екатерина II» — затоплена німецьким підводним човном поблизу Бізерти. «Император Александр III» «Император Петр Великий» - при радянській владі перейменований в «Якутію», виведений з експлуатації в 1975. «Царь Михаил Федорович» (1914) після 1917 року: «Анатолій Молчанов». «Цесаревич Алексей Николаевич» (1914)

Примітки

Джерела та література Лазанська Т. І. Російське товариство пароплавства і торгівлі //