Лі Бо або Лі Тай-Бо, також Лі ПоLi Bo Unkempt / Kidder Smith, Mike Zhai // Punctum Books, 2021. — ; . (, 701 — 762) — китайський поет періоду династії Тан. Разом із Ду Фу вважається одним із найвидатніших поетів в історії китайської літературиНакаджіма Тошіо. Лі Бо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.. Від нащадків отримав прізвисько «безсмертний поет» () (варіанти перекладу — «поет-святий», «геніальний поет»)В. Сорокин и др.; сост. и вступ. ст. Л. Эйдлина. — М.: Худож. лит., 1987. — 479 с..
Лі Бо відомий своєю багатою уявою, епатажною манерою поведінки, а також, за поширеними переказами, своєю любов'ю до спиртного. Він багато часу проводив у подорожах, мав вільні погляди, ставився з презирством до добробуту й високих посад, відмовився стати придворним письменником і, ставши відлюдником, проживав у горах. Був другом іншого великого поета цієї епохи — Ду Фу.
У своїй творчості використовував традиційні літературні форми ши та фу, які поєднував з багатою уявою та образною мовою. Його поезія вирізняється глибокою філософічністю, яскравими даоськими образами, розповідає про різні сторони життя народу, зображує його нескореність. В. М. Алексєєв в статті «Китайська література» підкреслив, що Лі Бо в «величезному й яскравому потоці поезії … висловив все нескінченне багатство народного духу». Сила образів Лі Бо вражала сучасників. «Опустить пензля й лякає вітри й зливи. А напише вірш і викличе сльози в злих і в добрих духів» — так оцінив творчість поета Ду ФуЖелоховцев А. Н., Лисевич И. С., Рифтин Б. Л., Соколова И. И., Сухоруков В. Т., Черкасский Л. Е., Эйдлин Л. З. Танская поэзия VII—IX вв. // История всемирной литературы: В 8 томах / АН СССР; Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. — М.: Наука, 1983—1994. 116—129. Лі Бо мав великий вплив на розвиток китайської поезії та класичної літератури Східноазійського регіону, насамперед Кореї, Японії та В'єтнаму. «Безсмертний, скинутий з небес», — сказав про нього старший його сучасник — поет Хе Чжичжан.
Розвиток поезії в період Тан
Династія Тан поклала «золотий вік» в історії Китаю, прославившись багатьма здобутками, серед яких і поезія. В цю епоху на перше місце виходить внутрішній зміст поезії, тоді як форма могла бути довільною // Китайська цивілізація. Традиції та сучасність. — Київ, 2007.. Біля витоків танської поезії стояли такі видатні майстри, як Ван Бо, Лу Чжао-лінь, Чень Цзи-ан, Мен Хао-жань, Гао Ши та інші. Кожен із цих різних поетів так чи інакше передував творчості своїх геніальних сучасників — Лі Бо та Ду ФуПоэзия эпохи Тан VII—X век. Перевод с китайського. Москва «Художественная литература», 1987 г. ст. 7.
Народження Лі Бо
Батьки Про батьків поета залишилося дуже мало відомостей. У «Старій книзі (про династію) Тан» йдеться, що «батько був воєначальником у місті Женьчен», але дослідники з'ясували, що насправді в Женьчені жив дядько Лі Бо. У віршах поета батько згадується лише один раз — високий, поставний чоловік із білими бровамиСергей Торопцев. Жизнеописание Ли Бо — Поэта и Небожителя. — Москва, 2009, стр. 29.
Насправді батько поета не тяжів до служби, можливо, колись вимушено займався торгівлею, і ряд дослідників, починаючи з 1930-х, називають Лі Бо сином «багатого купця» або навіть «поміщика», проте більшість не підтримує такого формулювання. Про те, що батько був заможний, свідчать дані про його самітницьке, але безтурботне життя, яке він прожив до глибокої старостіСергей Торопцев. Жизнеописание Ли Бо — Поэта и Небожителя. — Москва, 2009, стр. 30.
В історії він залишився як Лі Ке. «Ке» дослівно означає передусім «прибулець, мандрівник; переселенець; гість», але може мати й відтінок «купця», «торгового гостя», який привозить товари, і ця друга частина складеного імені натякає на батькові заняття в певні моменти життя.
Про матір поета відомо ще менше — ні імені, ні родового прізвища, лише слабко аргументоване припущення, що вона походила з близького тангутам племені цян. Багато одноплемінників матері жило й у Шу, куди із західних країв прибула родина Лі. Не менш як п'ять перших років свого життя Лі Бо мешкав у «варварському» середовищі, і це дало йому знання мов, позначилося на ментальності, сприйнятті світу, на образній та емоційній натурі.
Легенди та версії З народженням Лі Бо пов'язано низку легенд. Одна з них розповідає, що незадовго до народження його матері наснилася велика біла зірка. Саме тому хлопчика назвали Тай Бай («велика білизна»). За іншою легендою Лі Бо, був народжений зорею Тай Бай. Для багатьох він був уособленням духу зорі, вигнаної за провину в світ смертних.
У Цзян'ю (нині провінція Сичуань), де проживала родина, існує народне «Поетичне товариство Синього Лотоса», яке щорічно у восьмий осінній місяць за місячним календарем проводить «Зустрічі з Тайбо». Тутешні мешканці не допускають думки, що Лі Бо народився десь в інших краях, і місцеві легенди підтверджують їх патріотичну гордість. Так, розповідають, що мати майбутнього поета ходила прати до поруч розташованої річки, і одного разу з води виринув золотий короп, увійшов до її лона, і вона завагітніла. Цій версії відповідає ім'я поета Боцінь — евфемізм слова «короп».Сергей Торопцев Жизнеописание Ли Бо — Поэта и Небожителя, Москва, 2009, ст. 34
У датах земного народження Лі Бо існують різні версії (від 699 року до 705 року), але основний загал дослідників погоджується щодо 701 року. Цілком можливо, що це сталося восени: наприкінці осені 701 року, з 10 місячного місяця, почався останній період правління імператриці У Цзетянь, і саме до цього періоду більшість дослідників прив'язує народження майбутнього поета. Він сам у декількох творах згадує свій вік: у вірші 750 року пише, що вже «прожив 49 років», у вірші, датованому 757 роком, називає себе «п'ятдесятсемилітнім».Сергей Торопцев Жизнеописание Ли Бо — Поэта и Небожителя, Москва, 2009, ст. 17
За легендами визначальний результат дало традиційне випробування малюка на святі з нагоди досягнення ним першого серйозного життєвого рубежу. Коли хлопчикові виповнився рік, за звичаєм, перед ним розклали різного роду предмети, щоб визначити його уподобання. Дитина відкинула їстівне, відвернувся від іграшок — і поповзла до «Канону поезії»Сергей Торопцев Жизнеописание Ли Бо — Поэта и Небожителя, Москва, 2009, ст. 35
Місце народження Щодо місця народження і проживання поета і раніше, і сьогодні тривають дискусії, що, очевидно, викликано зокрема його великою популярністю.
Відомий письменник і вчений Лі Чжи у присвяченому Лі Бо розділі своєї знаменитої «Спаленої книги» писав:
Серед найменш підтверджених — версія, яку у 1982 році висунув Лю Кая на підставі аналізу «Листів аньчжоуському чжанші Пею» Лі Бо, ніби поет народився в Чан'ань. Сам Лі в одному творі назвав себе «Цзіньлінцем», тобто народженим у Цзіньлін (сучасний Нанкін). Значне число прихильників має «шаньдунська теорія». Її головні аргументи такі: у біографії Лі Бо в «Старій книзі (про династію) Тан» той названий «шаньдунцем», а «його батько» — «воєначальником з міста Женьчен» (сучасний Цзінін); в одному вірші Ду Фу згадує «Лі Бо з Шаньдуна».Сергей Торопцев Жизнеописание Ли Бо — Поэта и Небожителя, Москва, 2009, ст. 19 Справді, був період, коли поет частенько заїжджав у місто Женьчен, де був розташований улюблений питний заклад із відомим запашним вином, досить тривалий час жив у Янчжоу, звів там будинок і перевіз туди сім'ю, вважав Східне Лу (частина сучасної провінції Шаньдун) своєю «другою батьківщиною». Серед версій існують навіть такі екзотичні, як «отуречений китаєць», «іноземець», деякі автори пересувають сімейство Лі ще далі — в країну «Даши ґо», тобто Арабський халіфат.Сергей Торопцев Жизнеописание Ли Бо — Поэта и Небожителя, Москва, 2009, ст. 20
Двома основними паритетними версіями вважаються «сичуанська» і «Західна» (місто Суйє Тюркського каганату на території сучасного Киргизстану поблизу міста Токмок на річці Чу).Сергей Торопцев Жизнеописание Ли Бо — Поэта и Небожителя, Москва, 2009, ст. 21
У 1935 році цю версію розвинули аж до такого формулювання: «Тай Бо народився не в Китаї». У 1940 році її підтримав вчений Лі Чанчжи, і версія навіть потрапила до статті «Лі Бо» в старому тлумачному словнику «Ці хай», а пізніше була підхоплена Артуром Вейлі. Можна припустити, що силу «західній» теорії надає містичний зв'язок із легендарною версією. Вони обидві виводять місце народження за рамки Піднебесної, в якийсь віддалений простір, підтверджуючи статус Лі Бо як «прибульця» ззовні.
Ймовірність цієї теорії підтверджується і тим, що до початку VIII століття в Суйє та навколишніх поселеннях жило вже чотири покоління роду Лі. Як зазначено в «Старій книзі [про династію] Тан», предки поета, чиї родинні корені простежені до ханського воєначальника Лі Гуана, а на міфологічному рівні — до Лао-цзи, якого вважали своїм предком і Танські імператори, були за якусь провину заслані у віддалену західну частину Танської імперії Лунс на території сучасної провінції Ганьсу, звідки вони в кінці династії Суй (межа VI–VII століть) таємно перебралися ще західніше — в Тюркський каганат.
Проведений фахівцями аналіз декількох творів Лі Бо, які тим чи іншим чином могли б бути пов'язані з Суйє за спогадами дитинства, дають підстави вважати, що їх топоніміка — це ландшафт району середньої течії річки Чу, що впадала раніше в озеро Іссик-Куль, тобто Лі Бо візуально уявляв собі пейзаж цього району. Найбільшу кількість аргументів для такого твердження дає вірш «Бій на південь від міста», який написано в 740-х роках.Сергей Торопцев Жизнеописание Ли Бо — Поэта и Небожителя, Москва, 2009, ст. 24
Освіта
Згодом, коли поету виповнилося 5 років, його родина переїхала в Цзян'ю (нині провінція Сичуань). Сім'я не вважалася бідною, але соціальний статус її був низький — прийшлі люди з темним минулим. Ця та інші причини мали вплив на те, що ази початкового навчання Лі Бо здобув удома під керівництвом батька. Лі Ке, подорожуючи, знайомив сина з визначними місцями Шу, які були пов'язані зі старовиною. Згодом ці спогади втілилися в знаменитому вірші «Важкі дороги в Шу».Сергей Торопцев Жизнеописание Ли Бо — Поэта и Небожителя, Москва, 2009, ст. 36
Кмітливий хлопчик вже в п'ятирічному віці (на три роки раніше середньостатистичної дитини) опанував, як він сам пізніше зазначив, «Шість азів». Одні дослідники вважають, що це початкові пізнання в зодіакальному літочисленні, сонячному і місячному календарях, рахункові часу, інші вбачають у цьому Даоські трактати, можливо, адаптовані для початкового навчання. До семи років малюк знав конфуціанські канони — П'ятикнижжя, «Лунь Юй», до десяти — «Ши Цзін» і «Шу Цзін», але його, можливо через батьків світогляд, більше тягнуло до даоської мудрості — «Дао Де Цзін», «Чжуан-цзи», «Шань хай цзін».
До десяти років він познайомився зі «ста школами», тобто отримав уявлення про основні напрямки думки, що прийшла з давніх часів. У десять років, як пізніше згадував племінник поета, що жив в Аньлу, він познайомився з «Одою про Цзи Сюй» Сима Сянжу, яку прочитав йому батько, що зворушило нестійку психіку хлопчика. На столі в його кімнаті стояло «чотири коштовності» — письмове приладдя вченого і літератора: пензлик, туш, папір і тушечниця (чорнильний камінь), а на стіні висіли бойовий лук і меч. Всі ці атрибути супроводжували Лі Бо протягом всього його життя.Сергей Торопцев Жизнеописание Ли Бо — Поэта и Небожителя, Москва, 2009, ст. 37
Лі Бо був спраглим до знань. Якось він почув, що в сусідньому повіті є будинок із великим зібранням книг, і вирушив туди, де з раннього ранку до пізнього вечора перечитав сувій за сувоєм. Це місце було гамірливим, тому місцем для читання юнак обрав гори. Одного разу його намочив дощ, і Лі Бо найняв двох юнаків, щоб спорудили йому солом'яну хатину, де він і перечитав всю місцеву бібліотеку. Через багато років селяни назвали цю вершину «скелею Тайбо» і побудували біля підніжжя «Кабінет Тайбо», куди у свята приходять люди згадувати великого земляка.Сергей Торопцев Жизнеописание Ли Бо — Поэта и Небожителя, Москва, 2009, ст. 40