Іри́на Олексі́ївна Бу́ніна (; 17 серпня 1939, Магнітогорськ, Челябінська область, РСФСР,  — 9 липня 2017, Київ, Україна) — радянська, українська та російська акторка, народна артистка України (1992)В. А. Гриневич. Рік 1939 / Україна: Хроніка XX століття (Довідкове видання) — Київ, 2007, сторінка 143 із засланням на книгу Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський; За ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С.91.Виктор Янукович поздравил народную артистку Украины Ирину Бунину с юбилеем Ю. А. Кравцов. Основы киноэстетики. (Теория и история кино) Справочнометодическое пособие по истории киноискусства. Часть II. История отечественного кино. Санкт-Петербург. 2005 г.  — сторінка 163.

Біографія Народилася 17 серпня 1939 року в місті Магнітогорськ, РСФСР.

У 1961 році закінчила Московське театральне училище ім. Щукіна.

З 1961 року по 1966 рік — акторка Театру ім. Євгена Вахтангова в Москві.

З 1966 року — акторка Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки (нині — Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки).

В останні роки життя тяжко хворіла, перенесла кілька операцій. Померла 9 липня 2017 року у Києві. Була кремована, прах похований в колумбарії Байкового кладовища (ділянка № 17\1отк, ).

Сім'я Представниця акторської династії. Батько — актор Олексій Бунін, мати — акторка Клавдія Буніна. Перший чоловік — актор Микола Гриценко. Дочка — акторка Анастасія Сердюк (від актора Леся Сердюка)Біда від ніжного серця. Розповідь про Буніну. Онука — акторка Клавдія Дрозд.

Ролі в театрі «Марія» (Салинського) — Марія «Сподіватися» (Щербака) — Олена Пчілка

В Театрі ім. Євгена Вахтангова «Живой труп» (Льва Толстого) — Маша «Варвара» (О. Горького) — Монахова

В Київському російському драматичному театрі ім. Лесі Українки «Варвари» (Горького) — Надія Монахова «Влада темряви» (Льва Толстого). Режисер Борис Ерін — Анисія «Пізня любов» (Островського) — Лебьодкіна «Різдвяні мрії» (за п'єсою Надії Птушкіної «Поки вона вмирала»). Режисерка Ірина Дука. — бабуся-мати

Ролі в кіно 1959 — Батьківський дім — листоноша 1960 — Люблю тебе, життя! — Груня 1961 — Артист із Коханівки — Марина 1964 — Мати і мачуха — агрономка 1964 — Вірте мені, люди — Ніна Єлисєєва 1969 — Щовечора в одинадцять — Катя 1970 — Африканич — Катерина, дружина Афріканича 1972 — Найостанніший день — Віра Кукушкіна 1973 — Абітурієнтка — Олена Василівна 1973 — Щовечора після роботи — Лідія Іванівна Рокотова, директор школи 1973-1983 — Вічний поклик — Лушка 1977 — Тривожний місяць вересень — Варвара 1979 — Поїздка через місто (новела «Любов під псевдонімом») 1979 — Біла тінь — Ліпеха 1980 — Дивна відпустка (3 серії) 1981 — Жінки жартують серйозно — співробітниця НДІ 1983 — Грачі — Галина Грач 1983 — Вир — Уляна (Київська кіностудія художніх фільмів) 1983 — Миргород та його мешканці — Агафія Федосіївна 1986 — Прем'єра у Сосновці — Антоніна 1986 — Міст через життя 1986 — Дім батька твого — Уляна 1990 — Мої люди — Тамара 1999 — День народження Буржуя (15 серій) 1999 — Аве Марія 2001 — Леді Бомж 2002 — Бабин Яр — Поліна 2005 — Братство — княгиня Рєпніна 2006 — Повернення Мухтара 3 (8-а серія — «З днем народження, дідусь!») — Варвара 2008 — Повернення Мухтара 4 (65-я серія — «Колір заздрості») — Галина Іванівна та інші фільми…

Нагороди Заслужена артистка УРСР (1974). Народна артистка України (1992). Лауреатка премії «Київська пектораль» (2009) у номінації Оргкомітету «За вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва»«Бронек»+«Пектораль» 2009 .

Примітки

Посилання Олег Вергеліс «Біда від ніжного серця. Розповідь про Буніну» Олег Вергеліс («Дзеркало тижня», № 30 (758) 15 — 21 серпня 2009) Ірина Буніна на сайті openua.net Ірина Буніна на сайті kino-teatr.ru Ірина Буніна на сайті kinokolo.ua Ірина Буніна. Фільмографія