Бо́мба ( від — «гудіння, дзижчання») — вибуховий пристрій, який використовують переважно у військових цілях. Конструктивно — це контейнер, наповнений вибуховими хімічними речовинами. Існують також запальні бомби й атомні бомби і ракети (див. ядерна зброя). Будь-який предмет, призначений викликати руйнації з допомогою вибуху, можна назвати бомбою (бомба-машина, бомба-лист). Зазвичай скидаються з літаків (починаючи з часів Першої світової війни).
Історія Перший історичний запис про бомбу, виготовлену з чавуну та начинену порохом, з'явився в Китаї в 13 столітті. Первісно бомбами називали розривні артилерійські снаряди, протиставляючи їх простим ядрам (розривні снаряди вагою до пуда в Російській імперії було заведено називати «гранатами»). Перші такі бомби з'явилися в XVI ст., а почали їх широко використовувати у наступному столітті.
Перші бомби авіаційної доставки були скинуті з некерованих аеростатів австрійцями під час облоги Венеції у 1849 р. Ранні розривні снаряди, скидувані з літальних апаратів важче повітря, були радше гранатами. Перше бомбометання з літака здійснене італійським льотчиком Джуліо Гавотті 1 листопада 1911 року, під час італо-турецької війни.
Класифікація Авіаційна бомба — один з видів авіаційних боєприпасів. Бомби бувають атомні, фугасні, осколкові, запалювальні, освітлювальні та ін. Глибинна бомба — призначена для боротьби з зануреними підводними човнами. Графітова бомба — викликає замикання в електромережах завдяки розпиленню графітових волокон.
Див. також Калориметрична бомба — лабораторний прилад для дослідження балістичних властивостей вибухових речовин, для визначення теплотворних властивостей палива тощо.
Примітки
Література