Алан Бонд (; 22 квітня 1938 — 5 червня 2015) — австралійський підприємець англійського походження. Був главою корпорації Бонда в 1969—1990 роках, в цей період вів наступальну стратегію, яка давала компанії прибутки в пивоварінні, засобах інформації, видобувній промисловості й торгівлі. У 1983 Бонд очолив синдикат, що спонсорував яхту, яка перемогла в Американській регаті. Кінець імперії Бонда в 1990 році призвів до руйнування багатьох інвесторів і приголомшив австралійський і міжнародний бізнес. Оголошений банкрутом у квітні 1992 з боргом 700 млн. австралійських доларів, Бонд був ув'язнений за звинуваченням у причетності до краху Австралійського торгового банку.
Кар'єра Бонд розпочав свою кар'єру як автор знаків під назвою «Nu-Signs» після припинення навчання за 18 місяців до його закінчення.Paul Barry, The Rise and Fall of Alan Bond ABC/Bantam, Sydney 1990 p. 34 У 1956 році йому було пред'явлено звинувачення у спробі крадіжки зі зломом, коли поліція знайшла його вулицями Фрімантлу, одягненого в спецодяг Державної комісії з електроенергетики та з інструментами.Paul Barry, The Rise and Fall of Alan Bond ABC/Bantam, Sydney 1990 pp. 33-4 Nu-Signs змінила назву на Lesmurdie Heights — за назвою найбільшого маєтку Бонда — і знову змінила назву на Bond Corporation у 1959 році. У 1960-х роках, бувши забудовником нерухомості на ринку, що розширюється, він був одним із найбільших позичальників WA серед фінансових компаній, які прагнуть кредитувати забудовників і некритично ставляться до оцінок, які Бонд надав на свої маєтки. Деякі з його забудов включали квартири вздовж річки Суон і Лесмурді-Хайтс.
У період свого розквіту Бонд із Перта був одним із найвидатніших бізнесменів Австралії. Він поширив свої ділові інтереси на сфери за межами розвитку власності, включно з пивоварінням (він контролював Castlemaine Tooheys в Австралії, привів бізнес до юридичного успіху у знаковій справі щодо конституційного права Castlemaine Tooheys Ltd проти Південної Австралії. та G. Heileman Brewing Company в Ла-Кроссі, Вісконсин, США), видобутком золота, телебаченням та дирижаблями. Перший приватний університет Австралії, Університет Бонда, був заснований Bond Corporation у 1987 році.«Bond University mourns the passing of Mr Alan Bond ». Bond University, 5 June 2015 Він придбав QTQ-9 Brisbane і врегулював спір про наклеп, який станція мала з прем'єр-міністром Квінсленду Джо Бєлке-Петерсеном, виплативши 400 000 австралійських доларів. Кілька років по тому в телевізійному інтерв'ю він сказав, що заплатив, тому що «сер Джо не залишив сумнівів у тому, що якщо ми збираємося продовжувати успішно вести бізнес у Квінсленді, він очікує, що питання буде вирішено».
У 1987 році Бонд придбав відому картину Вінсента Ван Гога «Іриси» за 54 мільйони доларів — найвищу ціну, яку коли-небудь платив за одну картину. Однак купівля була профінансована коштом значної позики від аукціоніста Sotheby's, яку Бонд не зміг повернути.According to an investigation by Jean-Pierre Thiollet published in Le Quotidien de Paris of 19 October 1989. Транзакція була розкритикована артдилерами як, можливо, маніпуляційний продаж, покликаний штучно завищити вартість в цілому (що, здається, і було зроблено).Reif, Rita A $27 Million Loan by Sotheby's Helped Alan Bond to Buy 'Irises' New York Times, 18 October 1989 Згодом картина була перепродана в 1990 році в музей Дж. Пола Гетті в Лос-Анджелесі.Irises, image at the J. Paul Getty Museum
Того ж року Бонд також організував створення Центру Бонда в Гонконзі, який був розташований у комплексі хмарочосів-близнюків. Пізніше нерухомість була куплена компанією Lippo Group з Індонезії, і тепер вона відома як Lippo Center.Bond Centre at Library of Congress
Кубок Америки Бонд став публічним героєм, коли він фінансував змагання на Кубок Америки, що призвело до його вибору в 1978 році австралійцем року (присуджено разом з Галаррую Юнупінгу). Його синдикат Australia II виграв Кубок Америки 1983 року, який проводився Нью-Йоркським яхт-клубом з 1851 року, перервавши таким чином найдовшу переможну серію в історії спорту. Ця перемога, яка вважається одним з найбільших міжнародних спортивних досягнень Австралії, призвела до того, що Бонд отримав орден Австралії у званні офіцера.
Купівля Nine Network У 1987 році Бонд заплатив 1 мільярд доларів за купівлю телевізійної мережі дев'ятого каналу в Австралії у PBL Керрі Пекера. В інтерв'ю 2003 року з Ендрю Дентоном Бонд описав переговори так:…коли ми вперше сіли, ми сказали: «Ми або продамо вам наші станції за 400 мільйонів доларів, або ви продасте свої станції нам». І [Керрі Пекер] сказав: «Ну, я насправді не хочу продавати свої станції». І я сказав: «О, це так?» Тож, у будь-якому випадку, після довгих обговорень, Керрі стукнув по столу й сказав: «Слухай, якщо ти можеш заплатити мені 1 мільярд доларів, я продам їх тобі, інакше зійдеш». … [Т]і я подзвонив у Національний банк Австралії. Я сказав: «Дивіться, я тут обговорюю купівлю цих телевізійних станцій». Керрі продасть мені, і я хочу зібрати наші станції разом, а потім зі Sky Channel, я збираюся випустити його як окрему юридичну особу та зібрати капітал, щоб заплатити за нього… [Пекер] сказав, що 1 мільярд доларів [це його запитувана ціна], але я думаю, що отримаю його за 800 мільйонів доларів". … [Менеджер банку] належним чином передзвонив і сказав так. Я сказав: «Слава Богу». Я піду й проведу подальші переговори з Керрі", що я й зробив. І вірний своєму слову, він ніколи не зрушив з цього жодного пенні. Тож я уклав угоду за допомогою 800 мільйонів доларів і банкноти на 200 мільйонів доларів. Тож він вклав свої власні 200 мільйонів доларів. Тож у мене був 1 мільярд доларів. І ми дали наші інші дві станції як заставу, вартість яких, напевно, 400 мільйонів доларів.Alan Bond interview transcript from Enough Rope, ABC TV interview with Andrew Denton, 3 November 2003Фактично узгоджена ціна становила 1,05 мільярда доларів. Пакер отримав 800 мільйонів доларів готівкою та 250 мільйонів доларів субординованого боргу в Bond Media. Коли Бонд збанкрутував, Пакер зміг перетворити борг на 37 % акцій компанії Bond Media, яка тепер включала Channel 9 у Брисбені, і коштувала близько 500 мільйонів доларів. Його оцінили в 1 мільярд доларів, але в бухгалтерському обліку він мав 500 мільйонів доларів боргу. Було процитовано, що Пекер сказав: «Ви отримуєте лише одного Алана Бонда за своє життя, а я маю свого».
Банкрутство та засудження за шахрайство У 1992 році Бонд був визнаний банкрутом після того, як не повернув особисту гарантію в розмірі 194 мільйони доларів за позику для проєкту з видобутку нікелю. Згідно з повідомленнями, на той час його борги становили 1,8 мільярда доларів. Він симулював пошкодження мозку, щоб не відповідати на запитання під час судового розгляду справи про банкрутство, і він вважав, що не потрібно встигати потім.Sally Loane, 'White Collar Criminals Suffer a Bad Case of Jailbouse Blues' Sydney Morning Herald 11 December 2000, p. 24 Він був змушений продати Glympton Park в Англії.
У 1995 році його родина викупила його з банкрутства, а кредитори прийняли платіж у розмірі 12 мільйонів австралійських доларів, що становить трохи більше пів цента за долар.
У 1997 році Бонда засудили до семи років ув'язнення після того, як він визнав себе винним у використанні свого контрольного пакета акцій у Bell Resources для оманливого виведення 1,2 мільярда австралійських доларів у скарбницю Bond Corporation. Кошти були використані для підтримки грошових ресурсів хворої Bond Corporation, яка приголомшливо розвалилася, залишивши Bell Resources у нестабільному та невизначеному становищі. У 1984 році він був позбавлений честі як офіцера ордена Австралії.Mickelburough, Peter «Social leaders stripped of honours after falling from grace », Herald Sun, 6 June 2013. Retrieved 20 March 2014
Бонд був звільнений з тюремної ферми Карнет у 2000 році, пробувши чотири роки у різних в'язницях Західної Австралії.
Повернення до інвестиційної діяльності Після звільнення він почав брати участь у різноманітних гірничодобувних інвестиціях, переважно в Африці, включаючи Madagascar Oil PLC і Global Diamond Resources, Лесото, і був включений до «Списку 200 багатих» Business Review Weekly у 2008 році.
У 2003 році Бонда ввели в Зал слави Кубка Америки. З 2003 року Бонд тісно співпрацював зі своїм сином Крейгом і давнім бізнес-партнером Робертом Квінном через Strategic Investments Ltd.Mottram, Linda; Daniel, Zoe Bond's latest venture in liquidation ABC Radio AM report, 20 March 2002Reece, Damian & Mary Fagan, Bond on comeback trail The Telegraph (UK), 17 September 2000.
Інтереси, пов'язані з родиною Бондів, також контролюють Global Diamond Resources plc (раніше Lesotho Diamond Corporation), яка розробляє алмазну трубу Као в Королівстві Лесото. У 2007 році Федеральний суд відхилив спробу Бонда подати до суду на журналіста-фрілансера Пола Баррі через статтю, яку Баррі написав про свої відносини в Африці з Lesotho Diamond Company.Court dismisses case against journalist Paul Barry ABC News, 22 September 2007 Бонд стверджував, що в статті було кілька неправдивих заяв. У 2008 році Бонд подав апеляцію, але і це було відхилено тим же судом, який визнав, що позови Бонда не мали розумних перспектив успіху.Bond loses Federal Court appeal , ABC News, 23 June 2008
Бонд був причетний до тривалої справи про наклеп проти західноавстралійської газети та журналістів Марка Драммонда і Шона Коуена через серію статей, опублікованих у грудні 2005 року, в яких стверджувалося, що друг і бізнес-партнер Бонда Роберт Леслі Нельсон намагався сховатися. Участь Бонда в Lesotho Diamond Corporation, Madagascar Oil та золотій компанії.. Під час цієї справи Бонд намагався засудити журналістів за неповагу до суду після того, як деякі електронні документи зникли.
У 2008 році Бонд повернувся до «Списку 200 багатих» Business Review Weekly на 157-му місці з оцінкою статків у 265 мільйонів доларів — насамперед завдяки його часткам у Madagascar Oil та Global Diamond Resources.
Сім'я У 1955 році Бонд одружився з Ейлін Х'юз з відомої католицької родини у Фрімантлі (вона є двоюрідною сестрою автодилера Джона Х'юза). Їй і Бонду було по 17 років, і на той момент вона була вагітна. Бонд, який був вихований протестантом, навернувся в католицтво заради шлюбу. У пари було четверо дітей: Джон, Крейг, Сюзанна і Джоді. Бонд і Ейлін розлучилися в 1992 році. Сюзанна, спортсменка з конкуру, яка була членом австралійської команди зі стрибків протягом семи років, померла у 2000 році від, як підозрюють, випадкового передозування ліків за рецептом.
Бонд одружився з Даяною Блісс, консультантом зі зв'язків з громадськістю і театральним продюсером, у 1995 році. 28 січня 2012 року Блісс була знайдена мертвою в басейні пари. Поліція заявила, що обставини її смерті не є підозрілими, і дійшли висновку, що Блісс, яка давно страждала від депресії, покінчила життя самогубством.
Хвороба і смерть 2 червня 2015 року Бонд переніс операцію на серці в приватній лікарні в Перті, щоб замінити та відремонтувати його серцеві клапани. Після ускладнень його перевели до лікарні Фіони Стенлі в Перті й помістили на апарат життєзабезпечення в умовах штучної коми. Він помер вранці 5 червня 2015 року.«Alan Bond dies in Perth hospital after heart surgery complications » (5 June 2015), ABC News. Retrieved 5 June 2015.
Див. також Пол Баррі
Примітки
Посилання