Берніна або Бернінапасс (, ) — високогірний перевал в Альпах, Швейцарія. Його висота — 2 328 метрів над рівнем моря, сподучає долини Енгадін та Вальпоскьяво в кантоні Граубюнден (і далі на південь з долиною Вальтелліна в Ломбардії, Італія).
Найближчі до перевалу населені пункти — Понтрезіна (, 1805 над рівнем моря, за 13 км від перевалу), і Поск'яво (, (1093 м, за 8 км від перевалу).
Сідловина перевалу широка, на ній розташовані два озера: Лей-Наїр (), що належить до сточища річки Інн, і Лаго-Б'янко (), що належить до сточища річки По. Перевал Берніна лежить на Великому європейському вододілі, що розділяє сточища Чорного і Адріатичного морів.
Перевал також є природною межею поширення ретороманської і італійської мов.
На перевалі знаходиться гірський притулок Ospizio Bernina.
Через перевал проходять лінія Берніна Ретійської залізниці, що сполучає Санкт-Моріц (Швейцарія) з Тірано (Італія), і автомобільна дорога.
Історія Перевал Берніна був відомий ще з бронзової доби, що підтверджується археологічними знахідками в Санкт-Моріц і Тельо (). Протягом декількох століть перевал Берніна був основним сполучним маршрутом між Верхнім Енгадіном і Вальтелліно. Регулярно його стали використовувати тільки в середні століття, хоча він не був такий популярний, як перевал Малоя або Офенпасс
Залізниця і канатні дороги Перша черга вузькоколійної залізниці (Berninabahn) через перевал Берніна відкрилася в 1908 році, її було електрифіковано в 1910 році, а з 1913 року залізниця стала працювати взимку
У 1956 році була побудована канатна дорога Берніна — Дьяволецца в гірськолижному регіоні на горі Мунт-Перс в північній частині перевалу; а у 1980 році вона була реконструйована. З 1963 року діє канатна дорога на Піц-Лагальб.
Клімат
Література Armon Planta: Verkehrswege im alten Rätien. Band 1, Verlag Bündner Monatsblatt, Chur 1990, ISBN 3-905241-11-0.
Примітки