Юхим Федорович Дараган (? — ) — київський полковник, зять Розумовських.

Життєпис

Походження та діяльність Вихідець із козацького старшинського роду Дараганів. Зять Наталії Розумовської (чоловік її доньки Віри). Значковий товариш (з 22 жовтня 1742 — бунчуковий товариш) Київського полку.

У листопаді 1747 року — один із трьох кандидатів на уряд київського полковника. З 21 січня 1751 року до смерті 3 квітня 1762 року — київський полковник. Бригадир (1762), бригадир у відставці.

Маєтки Села та містечка, де був власником або мав підданих: Великі Піски Лохвицької сотніКупив у лохвицького сотника Івана Гамалії. Малоґрунтових 4 двори на 8 хат, убогих 66 дворів (в них 86 хат), 52 хати бездвірних, 4 ратушних служителя, приїзджий двір, 2 шинки, 9 дворів найманих людей (1747).; Глибоке Вороньківської сотні21 двір убогих посполитих та приїзджий двір.; Перегуди Бориспільської сотні; Михайлівці; Бориспіль (з 1752 — власник всього містечка«Сестре нашей Бере Григорьевне Дараган й мужу ее, бунчуковому товаришу Ефиму Дарагану надаем местечко Борисполь со всеми в том местечку жительствующими свободными посполитими людьми, й с принадлежащими к нему грунтами, пустовскими плецами, угодиями, и всеми приналежностями во вечное им й наследникам их владение, кроме живущих в том местечку козаков й их козачих грунтов й угодий, кой при своей волности й владения ненарушимо содержаны быть должны» (універсал гетьмана Кирила Розумовського, 1752).); Семиполки; Коломиці; Мостище.

Йому належав шинок у Воронькові (1750). У 1751 році отримав універсал гетьмана Кирила Розумовського з підтвердженням прав на село Бошни. 1753 року придбав у значкового товариша Переяславського полку Михайла Мартоса та його брата сотенного отамана ічнянського Петра Мартоса хутір Мартусівка.

Судові справи У 1754 році звернувся до Генерального військового суду стосовно інтриг проти нього полкового судді Зіновія Борсука. В той самий час судився з військовим канцеляристом Іваном Шершановичем, який образив його дружину.

У 1755 році бунчуковий товариш Василь Полуботок звинуватив Юхима Дарагана у побитті його підданих, захопленні майна та привласненні сінокосу під селом Коломиці.

Будівнича діяльність Збудував для потреб Київського полку будинок полкової канцелярії у Козельці та так звану «кам'яницю Дараганів» (полкову скарбницю) у власній садибі Покорщина. Фундатор Георгіївського собору Георгіївського Козелецького монастиря у Данівці.

Смерть

Покінчив життя самогубством за невідомих обставин. За однією версією, похований у Козельці, за іншою — у Трьохсвятительській церкві села Лемеші.

Галерея

Див. також

Покорщина

Примітки

Джерела

Юхим Дараган «Архіви України», № 3-4, 2008 В. В. Кривошея. Козацька еліта Гетьманщини. Київ: НАН України. 2008. 452 с.