Ві́ктор Міхай О́рбан (; 31 травня 1963, Секешфегервар, Угорська Народна Республіка) — угорський державний діяч, прем'єр-міністр Угорщини у 1998—2002 та 2010—2026 роках, лідер партії «Фідес». Проводив популістичну та проросійську політику. Себе вважає християнським/національним консерватором.
Дитинство Віктор Орбан народився в Секешфегерварі, друге ім'я Михайло отримав на честь діда. Батько — Дьозо Орбан, колишній агроінженер і партійний пропагандист, нині підприємець; мати — Ержебет Шіпош, логопед. Має двох братів і виховану в родині двоюрідну сестру.
Дитинство провів у селах Альчутдобоз і Фелчут, навчався в місцевих школах. У 1977 році сім'я переїхала до Секешфегервара, де він закінчив середню школу Телекі Бланка з поглибленим вивченням англійської, склавши випускні іспити у 1981 році.
Освіта Після закінчення середньої школи і військової служби (в 1981—1982) вступив на юридичний факультет Будапештського університету. У 1987 закінчив університет, після чого протягом двох років жив у місті Сольнок, але їздив на роботу за 90 км в Будапешт, де був соціологом в інституті при міністерстві сільського господарства і харчової промисловості. 1989 року отримав стипендії Фонду Сороса і стажувався протягом року в Пембрук-коледжі.
Політична діяльність Політичну діяльність Віктор Орбан почав як член-засновник партії Фідес (Fidesz; абревіатура від FIatal DEmokraták SZövetsége, «Союз молодих демократів»), створеної 30 березня 1988. Він отримав загальнонаціональну популярність виступом 16 червня 1989 на церемонії перепоховання Імре Надя та інших політичних діячів Угорщини, страчених в 1958. У своїй промові Орбан зажадав проведення вільних виборів і виводу радянських військ з угорської території.
1990 року, на перших виборах у посткомуністичній Угорщині, Орбан був обраний депутатом парламенту (знов обирався в 1994, 1998, 2002, 2006). У 1990 став лідером «Фідес», який під його керівництвом було реорганізовано з ліберальної політичної організації (члена Ліберального Інтернаціоналу) в правоконсервативну партію. З 1995 партія Орбана офіційно називається Fidesz-MPP (Союз молодих демократів — Угорська громадянська партія). З жовтня 2002 Орбан, поряд з керівництвом «Фідес», є віцеголовою Європейської народної партії, до складу якої входять консервативні партії Європи.
Перше прем'єрство
1998 року, після перемоги «Фідес» на парламентських виборах (партія отримала 44 % голосів виборців) сформував правоцентристський уряд. У віці 35 років він став наймолодшим прем'єр-міністром у сучасній Угорщині (і другим у ХХ столітті — молодшим за нього був лише Андраш Хегедюш, який очолював уряд у 1955—1956). В економічній сфері виступав за зниження податків і соціальних внесків, боротьбу з безробіттям та інфляцією. У період роботи його уряду інфляція знизилася з 10 % 1999 до 7,8 % 2001 року (1998 року вона становила 15 %). Дефіцит бюджету скоротився з 3,9 % 1999 до 3,4 % 2001 року. Економічне зростання склало 4,4 % 1999, 5,2 % 2000, і 3,8 % 2001 року. Було скасовано плату за навчання в університетах, відновлено універсальні пільги для матерів.
Орбан виступав як прихильник німецької моделі управління, яка передбачає провідну роль прем'єр-міністра в системі влади. Він підсилив роль канцелярії прем'єр-міністра, провів радикальну реформу державного апарату, що призвела, зокрема, до створення суперміністерства економіки. Прагнення Орбана до зниження впливу парламенту на політичні процеси при посиленні особистого впливу прем'єра, викликало різку критику з боку опозиції, що обвинувачували його в авторитарних тенденціях і прагненні чинити вплив на ЗМІ. У період прем'єрства Орбана Угорщина, разом з Польщею і Чехією, в 1999 була офіційно прийнята в НАТО.
У опозиції На виборах 2002 партія Орбана зазнала поразки, і він пішов у відставку. «Фідес» вимагав перерахунку голосів (Центрвиборчком відкинув цю вимогу) і вважав вибори нечесними. Проте міжнародні спостерігачі висловили єдине серйозне зауваження з приводу виборчої кампанії: державне телебачення було ангажоване на користь самого «Фідес». У той же час ліва і ліберальна преса постійно піддавала Орбана жорсткій критиці.
На виборах 2006 знову очолював «Фідес», а потім виступав як основна фігура опозиції уряду соціал-ліберальної коаліції. На думку політичних експертів, у своїй політичній діяльності він прагне поєднувати консервативну ідеологію і популістську практику.
2009 року Віктор Орбан в одному зі своїх виступів перед етнічними угорцями, що живуть у Словаччині назвав їх «державотворною спільністю» Угорщини, чим викликав занепокоєння і побоювання у словацькому керівництві.
Друге прем'єрство
Другий уряд Орбана (2010—2014)
12 та 25 квітня 2010 пройшли два тури парламентських виборів, на яких Угорський громадянський союз (ФІДЕС) отримав більше двох третин місць у законодавчому органі республіки (263 мандати з 386-ти), забезпечивши собі, таким чином, абсолютну більшість. Консерватори з ФІДЕС отримали можливість без будь-чиєї підтримки вносити зміни до законодавства, у тому числі і до конституції. Лідер громадянського союзу Віктор Орбан, коментуючи результати виборів, заявив, що угорські виборці зробили справжню «революцію», яка покладе кінець «злидням і розпачу», у яких перебуває країна.
29 травня 2010 Віктор Орбан знову став прем'єр-міністром Угорщини, діставши схвалення право-центристської коаліції: за його призначення голосував 261 депутат.
Третій уряд Орбана (2014—2018)
У 2014 році Орбан оголосив про побудову в Угорщині «неліберальної демократії». З того часу в Угорщині посилилися проблеми із демократією, свободою слова та дискримінацією меншин, у чому звинувачують безпосередньо Орбана.
Четвертий уряд Орбана (2018—2022)
2021 року посилилося протистояння Угорщини із ЄС, після того як уряд ініціював референдум щодо закону про захист дітей. Цей закон більшість уряду Євросоюзу та Єврокомісія різко засудили як такий, що дискримінує сексуальні меншини. Того ж року міжнародна неурядова організація «Репортери без кордонів» внесла Орбана у новий список національних лідерів, яких вважають «ворогами преси».
Четвертий уряд Орбана (2022—2026)
У 2022 році Орбан як прем'єр-міністр назвав 5 головних системних загроз, чи то викликів для Угорщини: демографія, міграція, «гендер», війна та виклики, економіка та енергетика. «Гендерна загроза» пріоритетніша за війну та економіку, весь європейський континент перебуває у «демографічній ямі», подолання якої Віктор Орбан вважає пріоритетом номер один для угорської держави. А якщо визнати право існування в Угорщині ЛГБТ-людей, то це робить демографічну проблему ще глибшою. Міграцію Орбан вважає другою за вагою проблемою для угорців, але першою — для інших європейських країн. За його словами, є регіони «змішаних рас», а є такі як Угорщина, де збереглася чистота раси (однак у 2019 році в Туреччині Орбан заявив що у багатьох угорців є частка тюркської крові).
Впродовж останніх каденцій Орбана збільшився дефіцит бюджету та зовнішній борг Угорщини. 30 липня 2024 року Угорщина спростила умови в'їзду для росіян та білорусів. Після візиту прем'єр-міністра країни Віктора Орбана до Москви Будапешт включив громадян цих країн в програму так званої «національної карти», яку видають на 2 роки з можливістю продовження для охочих працювати в Угорщині.
Звинувачення в корупції 4 лютого 2025 року опозиційний депутат опублікував відео у якому стало відомо що Віктор Орбан має незадекларований замок за €45 млн.
Погляди Орбан вважається противником міграції та ЛГБТ.
Підтримка авторитарних режимів Орбан вважається лояльним до авторитарних режимів, зокрема вітає авторитарних правителів із перемогами на сфальсифікованих виборах (серед них Путін та Ільхам Алієв у 2024 році). У 2021 році Угорщина заблокувала критичну заяву ЄС щодо силового розгону протестів у Гонконзі , а 31 липня 2024 року, згідно інформації від Politico, Угорщина наклала вето на спільну заяву ЄС про вибори у Венесуелі. 26 жовтня 2024 року Віктор Орбан, не чекаючи перших результатів ЦВК Грузії, привітав «Грузинську мрію» «зі значною перемогою» на парламентських виборах, які було визнано сфальсифікованими. 27 січня стало відомо що Угорщина не погодила спільну заяву країн Євросоюзу стосовно невизнання так званих президентських виборів у Білорусі, на яких уже всьоме «переміг» Олександр Лукашенко.
Останні десять років Угорщина намагається розвивати відносини з Ісламською республікою Іран, зокрема підписувалися торгові угоди, включаючи угоду про уникнення подвійного оподаткування та сприяння інвестиціям. 2022 року Угорщина заявляла про підтримку відновлення ядерної угоди з Іраном. 2024 року міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив у Тегерані на угорсько-іранському бізнес-форумі що Угорщина та Іран зацікавлені в розвитку економічної співпраці в сферах, на які не поширюються санкції, таких як фармацевтична, охорона здоров'я, харчова промисловість та водне господарство. У 2025 році торговий аташе Ірану в Угорщині назвав цю центральноєвропейську державу воротами до ринку ЄС.
РФ Віктор Орбан дотримується політики тісної співпраці з Росією, називаючи це «реалістичним» підходом у ЄС, що включає продовження енергетичних відносин та критику санкцій. У грудні 2024 року він заявив, що «Угорщина заводить у світі друзів та партнерів, серед яких — лідер РФ Владімір Путін, бо угорці можуть отримати від них користь», назвавши російського диктатора «правильним партнером». Наприкінці 2025 року Орбан заявив що «незрозуміло, хто на кого напав у війні між Україною та РФ». Виступає проти санкцій щодо РФ, проти конфіскації заморожених російських активів та засуджує «європейський мілітаризм», звинувачує Європу у підготовці до війни та закликає до співпрацю з РФ.
Китай За час прем'єрства Орбана Угорщина зблизилися з КНР і підписала із ним низку угод. У 2015 році Угорщина стала першою європейською державою що долучилася до китайської глобальної стратегії розвитку інфраструктури «Один пояс, один шлях». Навесні 2024 року стало відомо що Угорщина взяла у трьох китайських банків 1 млрд євро кредиту.
ЄС Віктор Орбан є противником Джорджа Сороса, заявляв що Сорос «керує Судом ЄС», та «атакує уряд Угорщини засобами публічної критики через угорські неурядові установи, працюючи над тим, щоб запустити до Угорщини нелегальних мігрантів». Також Орбан є противником міграції. Орбан заявляв, що Євросоюз атакує Угорщину «наступом ЛГБТ», і що його уряд «захистить християнське коріння» Угорщини від сексуальних меншин.
США Є прихильником Дональда Трампа. Заявляв що вибори 2024 року у США — це шанс для правих сил перемогти «ліберальний світовий дух».
Україна Під час агресії Росії проти України, у травні 2014 року Віктор Орбан висловився щодо суверенних форм захисту і гарантій прав угорської національної меншини в Україні, зокрема в контексті подвійного громадянства та «колективних прав» на «автономію», чиє широке тлумачення є полем для спекуляцій. Українське МЗС в свою чергу засудило такі висловлювання:Віктор Орбан систематично і регулярно поширював недостовірну інформацію про утиски та культурний геноцид угорської нацменшини на Закарпатті. Поширював недостовірну інформацію у які перебільшував чисельність угорської нацменшини на Закарпатті. Заявляв необхідність автономії для закарпатських угорців. Неодноразово засуджував український мовний закон, українізацію та декомунізацію.
Під час російського повномасштабного вторгнення Напередодні вторгнення у лютому 2022 року Угорщина перемістила свої війська до українського кордону. У травні 2022 року в ефірі загальнонаціонального телемарафону Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що «Путін попереджав Угорщину про напад на Україну, і Будапешт захотів забрати частину наших земель собі».