Гіпогалакті́я — зниження секреторної властивості молочних залоз у період лактації.ЛІКУВАННЯ ГІПОГАЛАКТІЇ У ЖІНОК ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ Бакун О.В., Закутній Т.О. 2015

Етіологія В останні десятиліття в Україні помічена тенденція до зниження частоти і тривалості годування немовлят материнським молоком. Гіпогалактія у матерів після пологів в деяких районах сягає 30–70 %, лише 30–40 дітей з 100 знаходиться на грудному вигодовуванні до 6-ти місяців життя.

Провідна роль у розладі лактаційної функції у жінок належить факторам соціального характеру: змінам умов та способу життя, долученню жінок у сферу суспільного виробництва, науки, культури. Істотно впливає урбанізація населення, зміна екології довкілля.

Однак, незважаючи на об'єктивні причини, велику частку у проблемі гіпогалактій, складають причини ятрогенного характеру: недостатня підготовка жінок до лактаційної функції у період вагітності та післяпологовому періоді, слабка пропаганда природного вигодовування та не завжди дієва участь акушерів, неонатологів та педіатрів у налагодженні лактації та профілактиці захворювань молочних залоз.

Класифікація У залежності від причин та сприяючих факторів розрізняють первинну та вторинну гіпогалактію. Первинна гіпогалактія виникає внаслідок нейроендокринних порушень в організмі жінки. Вона може бути пов'язана із розладами гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової регуляції, що виникають під час внутрішньоутробного періоду та у період статевого дозрівання дівчинки, що призводить до порушенню розвитку молочних залоз на різних етапах онтогенезу або у період вагітності, пологів та післяпологового періоду. Розвиток вторинної гіпогалактії може слугувати результатом негативного впливу на жіночий організм цілого комплексу біологічних, медичних, соціальних, психологічних та економічних факторів.

У залежності від строків розвитку виділяють ранню (у перші 10 діб після пологів) та пізню (після 10 діб після пологів) гіпогалактію. Рання гіпогалактія часто є й первинною.

У залежності від ступеню недостатку молока по відношенню до добової потреби дитини виділяють 4 ступеню гіпогалактії: І ступінь — дефіцит до 25 % ІІ ступінь — дефіцит до 50 % III ступінь — дефіцит до 75 % IV ступінь — дефіцит понад 75 %.

Клінічні прояви При недостатній кількості грудного молока у матері необхідно виявити клінічні ознаки гіпогалактії: неспокій дитини до настання часу наступного годування; зміна забарвлення шкіри; зниження тургору тканин; зрідження сечовипускання та акту дефекації; сплощення кривої прибавки маси тіла; відсутність молока у грудях при зціджуванні після годування; недостатня добова лактація, що визначається методом контрольного годування.

Примітки

Література

CLINICAL UPDATE AND TREATMENT OF LACTATION INSUFFICIENCY. ARSHIYA SULTANA, KHALEEQ UR RAHMAN, MANJULA S MS Medical Journal of Islamic World Academy of Sciences 21:1, 19-28, 2013 Kent JC, Prime DK, Garbin CP (2012). "Principles for maintaining or increasing breast milk production". J Obstet Gynecol Neonatal Nurs. 41 (1): 114–121. . ISSN 0884-2175. .

Посилання