Державний центральний музей музичної культури імені Глінки — головний російський музей, присвячений музичній культурі Росії і світу.

Історія виникнення в 19 ст.

Музей виник на основі збірок при Московській консерваторії, де роками накопичувались нотні збірки, партітури, особисті речі музикантів, музичні інструменти.

Задовго до збірок консерваторії виникали невеликі збірки в дворянських садибах і палацах обох російських столиць. Москва 18 століття уславилася своїми театрами і оркестрами, сформованими з кріпаків. Гучної слави зажили три кріпацькі театри садиби Кусково, театр Останкіно графа М. П. Шеремєтєва, театр князя М. Б. Юсупова в садибі Архангельське. Надзвичайно цінною була колекція музичних інструментів, зібрана князем В. Ф. Одоєвським, яку після смерті чоловіка передала в консерваторію удова князя (в колекції були скрипки, роялі, спінет родини Медичі з Флоренції). Отримала консерваторія і архів Одоєвського (велика бібліотека, нотні записи народних пісень, їх тексти тощо).

В кінці 1880-х рр. придбали музичні інструменти капельмейстера військових оркестрів А.ф. Ейхгорна, що служив в місті Ташкент і зібрав музичні інструменти народів Азії.

Музей в 20 ст.

На підмурках цієї збірки в березні 1912 р. урочисто відкрили Музей імені М. Г. Рубінштейна, адже той був засновником Московської консерваторії і її першим директором. Першою залою тодішнього музею став кабінет самого Рубінштейна.

Музей отримав самостійність у воєнний 1943 рік і був перейменований на Державний центральний музей музичної культури. У 1954 році в зв'язку зі 150-річчям з дня народження М. І. Глінки музею надали його ім'я.

Будівля і колекції З 1964 р. музей розмістили в стародавніх «Троєкурових палатах», кам'яної пам'ятки архітектури Москви 17 ст. В зв'язку з переводом «Троєкурових палат» до складу будівель Держплану СРСР, для музею побудували сучасне приміщення, де він перебуває і нині (вул. Фадєєва,4, ст. метро «Маяковська»). Нове приміщення відкрили для відвідин у 1985 р. Музей має нотну бібліотеку, автографи композиторів Росії і країн Західної Європи колекцію грамплатівок(від перших зразків до сучасних — більш ніж 60.000- закордонних і російських фірм) різновиди фонодокументів і комп'ютерні диски архіви видатних музикантів Портрети музикантів (гравюри, олійними фарбами, фото) фотоархів багатьох театральних вистав колекція музичних інструментів різних країн світу (Італія, Франція, Німеччина, Україна, Китай, Японія тощо) невеликий відділ живопису, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва власну студію звукозапису власний концертний зал з органом фірми «Schuke» (Потсдам).

До складу музею входить особливий науково-дослідницький відділ, що розшукує, купує і відбирає зниклі ноти, книги, платівки, архіви і все те, що має відношення до музичної культури. Сучасна діяльність лекції екскурсії прослуховування фоноархівних записів за тематикою (Шаляпін, оперні співаки і співачки, класична і сучасна музика, романси тощо) Московський оперний клуб — з 2007 року (заснований 1989 р.) Міжнародні конкурси скрипалів в межах Міжнародного конкурсу імені П. І. Чайковського раз на чотири роки.

Музей був місцем натурних зйомок стрічки " Візит до Мінотавра (фільм) ". Музей має декілька філій, серед них -

Будинок-музей Шаляпіна (Москва)

Посилання

Сайт Державного центрального музею музичної культури імені Глінки

Джерела буклети музею