Ізоляція () — відокремлення, роз'єднання.
В архітектурі і будівництві — це процес утеплення (теплоізоляції), гідроізоляції та шумоізоляції будівлі (будівельна ізоляція), завдяки якому споруда має менші втрати тепла в холодну пору року (або холоду влітку), менше проникнення вологи або звуку. Ізоляція будівлі може також нести завдання захисту від зовнішніх шумових промислових навантажень (віброізоляція) або вогню (протипожежна ізоляція). У літературі — стилістичний засіб, використовується літературознавцями та мовознавцями при аналізі текстів, переважно художньої літератури. Ізоляція у мовознавстві означає розділення речень.
Ізоляція в генетиці популяцій — це процес виникнення будь-яких бар'єрів, що порушують вільне схрещування та потік генів. Ізоляція — це обмеження свободи дій у політиці щодо держави, у суспільстві щодо особи тощо. Електрична ізоляція — властивість діелектрика перешкоджати проходженню електричних зарядів. Топографічна ізоляція вершини — відстань у кілометрах до найближчої рівної або вищої вершини. «Ізоляція» — галерея сучасного мистецтва спочатку в Донецьку, потім у Києві. «Ізоляція» — концтабір у Донецьку.
Див. також Ізоляційні мови
Примітки
Література Іваненко С. М., Карпусь А. К. Лінгвостилістична інтерпретація тексту: Підр. — Київ: КНЛУ, 1998. — 11 с.
Посилання