Сю́зен Ебігейл Томалін, після шлюбу Сере́ндон (, , Нью-Йорк) — американська акторка, кінопродюсерка та громадська активістка.

Біографія Сюзен Томалін народилася в Нью-Йорку 4 жовтня 1946 року старшою з дев'яти дітей в родині. Про кінокар'єру вперше замислилась, одружившись з актором . Найуспішнішим з її ранніх фільмів був мюзикл Джима Шермана «Шоу жахів Роккі Хоррора» (1975). Наприкінці 1970-х Серендон почала співпрацювати з французьким режисером Луї Малем, вершиною цієї співпраці стала її робота в картині «Атлантик-Сіті» (1980), номінована на премію «Оскар».

Попри роботу Серендон разом із Девідом Боуї та Катрін Денев у гучному фільмі «Голод» (1983), акторка залишалася порівняно маловідомою серед широкого загалу. Становище змінилося, коли вона виконала ролі в таких комерційно успішних стрічках, як «Іствікські відьми» (1987) і «Даргемський бик» (1988).

У першій половині 1990-х Серендон практично щороку номінувалася на «Оскар» за найкращу жіночу роль (за фільми «Тельма і Луїза», «Олія Лоренцо», «Клієнт»). Отримала цю премію лише за роль у драмі Роббінса «Мрець іде» (1994).

Крім того, вона отримала дев'ять номінацій на «Золотий глобус», зокрема за фільми «Білий палац» (1990), «Мачуха» (1998), «Ігбі йде на дно» (2002) та «Бернард і Доріс» (2007).

Серендон працювала ведучою у двох десятках документальних фільмів, багато з яких стосувалися соціальних та політичних питань, та була ведучою багатьох частин документального серіалу PBS «Незалежний об'єктив».

Серендон — переконана пацифістка і регулярно бере участь у протестах проти війни в Іраку. Також вона активно виступає за збереження довкілля й виборює права сексуальних меншин.

Особисте життя Під час навчання в коледжі вона познайомилася зі своїм однокурсником ; вони одружилися 16 вересня 1967 року. 1975 року вони оголосили про тимчасове розлученняKleiner, Dick (May 1, 1975). "Susan Sarandon's on way to top". Corsicana Daily Sun., а 1979 року розлучилися, проте вона зберегла його прізвище. З 1977 по 1980 рік Сарандон жила разом із режисером Луї МалемSmith, Liz (April 3, 1980). "Love's Magic Spell". The Baltimore Sun., після чого у неї були періодичні стосунки з музикантом Девідом Боуї та, на короткий час, з актором Шоном Пенном.

У середині 1980-х років Сарандон зустрічалася з італійським режисером , від якого у неї дочка Ева Амуррі (народилася 1985, стала акторкою). Вони познайомилися на зйомках фільму 1982 року, але почали зустрічатися лише через три роки, коли вона повернулася до Італії для зйомок фільму . 2017 року Сарандон зізналася, що мала роман з британським актором , про якого вона також розповіла, що він був геєм.

З 1988 року Сарандон жила разом з актором Тімом Роббінсом, з яким познайомилася під час зйомок фільму «Даргемський бик». У них народилося двоє синів: Джек Генрі Роббінс (народився 1989 року; став режисером та монтажером), (народився 1992 року; став музикантом та актор). Сарандон, як і Роббінс, будучи спочатку католиками, згодом змінили свій світогляд, ставши прихильниками . Вони розлучилися 2009 року.

Після розриву з Роббінсом Сарандон почала стосунки з Джонатаном Брікліном (сином бізнесмена ). Вони допомогли заснувати мережу клубів настільного тенісу під назвою . Сарандон є співвласницею клубів у Нью-Йорку та Торонто. Вони розлучилися 2015 року.

2006 року Сарандон разом із десятьма своїми родичами, серед яких був її син Майлз, вирушили до Великої Британії, щоб дослідити валлійське коріння своєї родини. Їхня подорож була показана у програмі . Значна частина цих досліджень та матеріалів також була показана в американській версії програми . Того ж року Сарандон також отримала італійську премію Ragusani Nel Mondo, оскільки виявилося, що вона має сицилійське коріння, яке походить із міста Рагуза.

Сарандон є бісексуалкою, про що розповіла під час виступу у вересні 2022 року на . Раніше, 2017 року, вона також розповіла виданню , що її сексуальність «відкрита» і «доступна для ознайомлення», а в епізоді подкасту Divorced Not Dead 2021 року окреслила свої інтереси щодо побаченнь: «Мені байдуже, чоловік це чи жінка. Я маю на увазі, що я відкрита для всіх вікових груп, усіх кольорів шкіри. І для мене це просто деталі».

Фільмографія

Нагороди та номінації НагородаРікКатегоріяРоботаРезультат Оскар1982Найкраща жіноча рольАтлантик-Сіті1992Тельма і Луїза1993Олія Лоренцо1995Клієнт1996Мрець іде БАФТА1992 Найкраща жіноча рольТельма і Луїза1995Клієнт Золотий глобус1989Найкраща жіноча роль — комедія або мюзиклДаргемський бик1991Найкраща жіноча роль — драмаБілий палац1992Тельма і Луїза1993Олія Лоренцо1996Мрець іде1999Мачуха2003Найкраща жіноча роль другого плану — кінофільмІгбі йде на дно2009 Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільміБернард і Доріс2018Ворожнеча Прайм-тайм премія «Еммі»2001 Найкраща запрошена акторка в комедійному телесеріаліДрузі2002Малькольм у центрі уваги2008 Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільміБернард і Доріс2010 Найкраща жіноча роль другого плану в мінісеріалі або телефільміВи не знаєте Джека2017 Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільміВорожнеча Найкращий мінісеріалПремія Гільдії кіноакторів США1995Найкраща жіноча рольКлієнт1996Мрець іде2009Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільміБернард і Доріс2011Ви не знаєте Джека2016Таємне життя Мерилін Монро2018Ворожнеча Супутник1999Найкраща жіноча роль — драмаМачуха 2005Премія імені Мері Пікфорд 2008Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільміБернард і Доріс 2018Ворожнеча Національна рада кінокритиків США1991Найкраща жіноча роль (разом із Джиною Девіс)Тельма і Луїза Премія Лондонського гуртка кінокритиків1992Найкраща акторка рокуБілий палац Тельма і Луїза Премія Асоціації телевізійних критиків2017Індивідуальні досягнення в драміВорожнеча Сатурн1988Найкраща кіноакторкаІствікські відьми2010Найкраща кіноакторка другого плануМилі КостіКаннський кінофестиваль2016Kering Women in Motion Award

Примітки

Посилання