Облітеруючий тромбангіїт (хвороба Бюргера) — системне запальне захворювання інтими кровоносних судин переважно м'язового типу та вен з утворенням тромбів.
Етіологія та патогенез Етіологія та патогенез невідомі. Можлива алергічна природа захворювання — реакція на вплив різноманітних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища організму.
Клінічний перебіг Хвороба проявляється мігруючим тромбофлебітом нижніх кінцівок з подальшим розвитком кульгавості, зниженням, а потім зникненням пульсації артерій ніг. Спочатку з'являються трофічні розлади, пізніше виникають ішемічні некрози на уражених кінцівках. Іноді захворювання має системний характер з ураженням вінцевих, церебральних артерій та розвитком у відповідних зонах явищ ішемії. Перебіг хронічний, невпинно прогресуючий з можливим розвитком інфаркту міокарда, ішемічного інсульту, некрозу кишки, а також іншими ускладненнями.
Лікування
Показані повторні курси судиннорозширювальних та спазмолітичних засобів: папаверин, но-шпа, нікошпан, нікотинова кислота, дитримін, дипіридамол, пармідин у поєднанні з антикоагулянтами прямої та непрямої дії; при загостренні — глюкокортикоїди, протизапальні нестероїдні препарати (бутадіон, реопирин, амідопирин, анальгін, хінгамін, індометацин, ібупрофен) у загальноприйнятих дозах, новокаїнові блокади симпатичних гангліїв, при показаннях — курси оксигенобаротерапії. Призначають протигістамінні та вітамінні (аскорбінова кислота, рутин) препарати. При наявності інфекції — антибіотики (пеніциліни, аміноглікозиди, тетрацикліни). Показані також при цьому захворюванні плазмоферез та карбогеноперфузії.
Примітки
Джерела
Облітераційний тромбангіїт (хвороба Бюргера): особливості діагностики та лікування. Д. Д. Зербіно, О. О. Зімба, М. М. Багрій, І. Є. Данилишин, М. С. Закалик/ISSN 1727-5717. Серце і судини. — 2016. — № 1. — C. 99—106. Довідник дільничого терапевта по фармакотерапії/під ред. М. В. Бочкарьова та Є. А. Мухіна. — Кишинів: Картя молдовеняске, 1986. (С.?)
Див. також Тромбоз
Посилання Облітеруючий тромбангіїт (хвороба Бюргера): захворюваність та пошук етіологічних стимулів_М. М. Багрій.