Димпл — деформаційна хвиля, яка виникає на поверхні крапель аполярної рідини при їх наближенні до гідрофобних твердих об'єктів (наприклад, мінеральних зерен) в умовах перемішування у водному середовищі. При відстанях між об'єктами Н = НБлизької гідравлічної взаємодії на поверхні краплі і зв'язуючого радіусом більше 0,1 мм виникає деформаційна хвиля — так званий димпл, який для випадку зустрічі «вугільне зерно — крапля зв'язуючого» мас вигляд, зображений на рис.
Амплітуда флуктуацій димплу збільшується при негативному розклинюючому тиску.
Фактор димплу, а також інерція об'єктів, турбулентна дифузія, або різниця в швидкості потоків біля стінки робочої камери технологічного апарата призводять до прориву поверхневої плівки води на вугільному зерні і утворення в місці прориву так званої «дірки». При недостатній гідрофобності поверхні вугілля може виникнути вторинна плівка меншої товщиниДухин С. С., Рулев Н. Н., Димитров Д. С. Коагуляция и динамика тон-ких пленок. — К.: Наукова думка, 1986. — 226 с., яка після деякого часу теж розривається. Дослідами А.ШелудкоScheludko A. — Kolloid — Polim., 1963, 191, S. 52-58. та Х.Шульце48. Шульце X., Цихос X Поверхностные силы в тонких пленках и устойчивость коллоидов. — М.: Наука, 1974. — 180 с. показано, що навіть при гідрофільній поверхні зерна вугілля змочуюча плівка води при досягненні деякої критичної товщини (що коливається в межах 15-150 нм) втрачає стійкість та розривається. Отже у всіх випадках може виникати «дірка», що і веде до коалесценції об'єктів, злипання зерен вугілля з реагентом. Формула для швидкості розширення «дірки» вперше запропонована Д. ДюпреDupre A. Ann. Chem. Phys., 1864, 4, № 11, p. 194—211.. Очевидно, в результаті в'язкого опору плівки води зі збільшенням радіусу «дірки» швидкість її розширення зменшуєтьсяCharles G. E., Mason S.G., J. Colloid Sci., 1960, 15, № 2, p. 235—267.. Після виникнення «дірки» наступає остання фаза контакту — розтікання реагенту по вугільній поверхні. Найбільш повно і лаконічно цей процес можна характеризувати різницею між роботою адгезії та когезії, яка носить назву коефіцієнта розтікання по В. Гарнісу Зимон А. Д. Адгезия жидкости и смачивание. — М.: Химия, 1974. — 412 с.
Ефект димплу з'являється, наприклад у масляній флотації, масляній агломерації вугілля.
Джерела
Смирнов В. О., Білецький В. С. Флотаційні методи збагачення корисних копалин. Донецьк: Східний видавничий дім, НТШ-Донецьк — 2010. — 496 стор. Білецький В. С., Сергеев П. В., Папушин Ю. Л. — Теорія і практика селективної масляної агрегації вугілля — Донецьк: Грань. — 1996. — 264 с. В. Білецький, П. Молчанов, В. Орловський, Л. Шпильовий. ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ КОНТАКТУ АГРЕГАТОУТВОРЮЮЧИХ ОБ'ЄКТІВ ПРИ МАСЛЯНІЙ АГРЕГАЦІЇ ТОНКОДИСПЕРСНОГО ВУГІЛЛЯ // Mining of Mineral Deposits. 2017, Volume 11, Issue 4. С. 19-28. https://doi.org/10.15407/mining11.04.019
Примітки