І́рміно (до 1977 року Ірмінська кам'яновугільна копальня з робочим селищем, 1977–2010 — Теплогірськ) — місто в Україні, у Кадіївській міській територіальній громаді Алчевського району Луганської області.
Знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Назва Назва міста походить від імені дружини засновника копальні — Ірми, яка була відомим свого часу діячем Теософського товариства.
З 1898 року — Ірмінська кам'яновугільна копальня з робочим селищем. У 1977–2010 роках мало назву Теплогірськ.
Перейменування 8 липня 2010 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про перейменування міста Теплогірськ Стахановської міської ради Луганської області».Постанова ВРУ «Про перейменування міста Теплогірськ Стахановської міської ради Луганської області»
У місцевому референдумі за назву «Ірміно» проголосувало 3870 осіб (71 %), «проти» — 1524 (28 %) серед 5428 виборців, що взяли участь у голосуванніТеплогорский референдум, или Семейные разборки? (stakhanov.org.ua, 20.01.2010) .
Загальний опис Початком міста Ірміно є кам'яновугільна копальня, заснована гірничим інженером, французом грецького походження, Етьєном де Манціарлі де Деллінесті в 1898 році на ділянці, орендованій ним у маєтку спадкоємців поміщика Долинського. Копальня розташовувалася приблизно за 3-3,5 км від села Петрівське (надалі Петроголенищевка, Долинівка). Перша шахта почала працювати в 1899 році. Біля шахт копальні поступово утворилося робоче селище, яке в 1936 році отримало статус міста.
З Кадієвкою до 2008 року було з'єднане трамвайною лінією. Залізнична станція Теплогірськ. В основному — вугільна промисловість. Річка Лугань (Луганка).
Саме тут на шахті «Центральная-Ирмино» Олексій Стаханов встановив свій рекорд.
21 вересня 2014 року під час російсько-української війни бойовики з артилерії обстріляли селище Стахановець.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Кадіївської міської територіальної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи, увійшло до складу новоствореного Алчевського району.
Примітки
Посилання Блог краєзнавця Володимира Авілова: Ірміно. До історії виникнення.
Література Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с. Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8 Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с. Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.