Ма́тків — село Стрийського району Львівської області у Карпатах на березі річки Стрий.
Історія Перша письмова згадка про село датується 1538 роком, коли польська королева Бона скликала комісію для розмежування королівських та шляхетських сіл.
Є відомості, що за часів короля Зигімунда I Старого Думка Височанський подарував одному із своїх синів Верхнє Висоцьке, другому – Комарники, а третьому – Матків з Івашківцями. Парох Комарників Щасний Саламон твердив, що ще в 1880 році бачив у Верхньому Висоцьку фундаційний лист, який документально закріпив цей дар багатого дідича своїм синам.
Село Матків є гніздом шляхетного роду Матковських (Матківських), витоки якого пов'язують з угорським графом Іваном Волохом.
Матковські (Матківські) мали придомки: Миклашевич, В'язулич, Будзевич, Чучиркович, Федашкевич, Бардзійович, Богушович, Піпікович, Матишевич, Галкович, Шипович, Тимкович, Груневич, Михалкович, Контурович та ін.
1967-го у пам'ять про загиблих в Другій світовій війні встановлено обеліск.
В радянський період на території села був відділ радгоспу «Карпати», який мав 450 га орної землі.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Козівської сільської територіальної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сколівського району, село увійшло до складу новоствореного Стрийського району.
Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська46799.57%російська20.43%Усього469100%
Церкви
Найдавнішою з двох храмів Маткова є Церква Собору Пресвятої Богородиці УГКЦ (Святого Димитрія), що стоїть на пагорбі у центрі села. Її споруджено 1838 року будівничим Самусем Мельниковичем. Нині храм входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО Церква тризруба, триверха, належить до храмів бойківського типу. Квадратні зруби (нава ширша) розташовані по осі захід-схід. Обабіч вівтаря прилягають невеликі прямокутні ризниці. Основні об’єми завершують восьмибічні верхи над навою з п’ятьма заломами. А над вівтарем і бабинцем — з чотирма заломами, що увінчані шоломовими банями з маківками і хрестами. Оперізує церкву піддашшя оперте на східчасті виступи вінчів зрубів, під яким на західному фасаді влаштований засклений ґанок. Стіни підопасання, надопасання і заломів шальовані вертикально дошками й лиштвами.
Ще однією пам’яткою архітектури національного значення є дерев’яна дзвіниця церкви Собору Пресвятої Богородиці (Святого Димитрія). Вона зведена 1924 року, у плані триярусна, квадратна, з балконом на другому ярусі. Дзвіниця вкрита наметовим дахом з колосниковою галереєю над ним. Будував цю сакральну споруду майстер Михайло Веклич.
Окрім неї, у селі стоїть церква святої Трійці, збудована майстром Лукою Снігуром у 1899 році. Церква орієнтована вівтарем на схід і складається з трьох квадратних зрубів. До вівтаря з півдня прилягає невелика прямокутна ризниця, добудована у 1900-х роках. Оточує церкву широке піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. У 1949–1989 роках через атеїстичну пропаганду радянської влади у церкві не відправлялись Служби Божі.
Мікротопоніми села Матків Назви частин села:
1. Центр [центр] – Р. в. Це́нтру. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива центр із семантикою «середина, середня частина чого-небудь» (СУМ, т. 11, с. 197). У місцевому мікротопоніміконі Центр – одна з частин села; територія, що розташована у центрі села.
2. Бе́рег [бе́реиг] – Р. в. Бе́рега. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива берег із семантикою «край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т. ін.» (СУМ, т. 1, с. 158). У місцевому мікротопоніміконі Бе́рег – одна з частин села; територія, що розташована поблизу річки Стрий. Розташований у північній частині села.
3. Маткі́вський Верх [ма́тк’іўс`кого ве́рху] – Р. в. Маткі́вського Ве́рху. Мікротопонім утворено семантичним способом від поєднання присвійного прикметника Маткі́вський з географічним апелятивом верх, що означає «верхня, найвища частина чого-небудь; вершина» (СУМ, т. 1, с. 334). У місцевому мікротопоніміконі Маткі́вський Верх – одна з частин села; територія, що розташована у верхній частині села.
4. Потік [поут`і́к] – Р. в. Поті́к. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від «річка (перев. невелика), струмок із стрімкою течією» (СУМ, т. 7, с. 409). У місцевому мікротопоніміконі Потік – одна з частин села; територія, що розташована поблизу потічка у південно-східній частині села.
5. Камі́ня – [кам’і́н`а] Р. в. Камі́ня. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива камінь із семантикою «тверда гірська порода у вигляді суцільної маси, що не кується і не розчинається у воді» (СУМ, т. 4, с. 83). У місцевому мікротопоніміконі Камі́ня – одна з частин села; горбиста місцевість з каміння, що розташована біля церкви Пресвято́ї Трі́йці. Розташоване у південній частині села.
6. Бе́рдо (назва походить від деталі ткацького верстата) – [бе́рдо] – Р. в. Бе́рда. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива бердо із семантикою «деталь ткацького верстата, що нагадує гребінь у рамці» (СУМ, т. 1, с. 158). У місцевому мікротопоніміконі Бе́рдо – територія, на якій колись була розташована швейна фабрика; фермерське земельне угіддя. Розташоване у західній частині села.
7. За́світ – [за́св’іт]. Р. в. За́світу. Мікротопонім утворено префіксально-суфіксальним способом з нульовою суфіксацією від апелятивного утворення за світом, у якому компонент світ має значення «окрема частина всесвіту» (СУМ, т. 9, с. 84). У місцевому мікротопоніміконі За́світ – віддалена частина села, тобто « за світом». Мешканці села зазвичай не ходять туди, особливо ті, які живуть у західній частині, адже для них це далеко і там є лише декілька будинків без магазинів чи інфраструктури. Розташований у північно-східній частині села.
8. Нови́й Світ – [нови́й св’іт] – Р. в. Ново́го Сві́ту. Мікротопонім утворено семантичним способом, де опорним словом є світ, «який недавно виник, з’явився, не існував раніше» (СУМ, т. 5, с. 433), із семантикою «окрема частина всесвіту» (СУМ, т. 9, с. 84). У місцевому мікротопоніміконі Нови́й Світ – це сучасна частина села, сформована після 1980 року, коли на цій території почали зводити нові житлові будинки. Розташований у південній частині села.
9. Ху́тір – [пло́шча] – Р. в. Ху́тора. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива хутір із семантикою «відокремлене селянське господарство разом з садибою власника» (СУМ, т. 11, с. 176). У місцевому мікротопоніміконі Ху́тір – одна з частин села, де розташовані житлові будинки. Розташований у південно-західній частині села.
10. На Лана́х [на лана́х] – Р. в. На Лані́в. Мікротопонім утворено синтаксичним способом від однойменного апелятивного утворення, у якому елемент лани означає «безліса рівнина, рівний, широкий простір» (СУМ, т. 4, с. 443). У місцевому мікротопоніміконі На лана́х – західна частина села, де розташовані орні поля.
Місцевості/території
11. На Гра́бівцях – [на гра́б’іўц`ах] – Р. в. На Гра́бівців. Мікротопонім утворено синтаксичним способом від апелятива грабівці та просторового прийменника. У місцевому мікротопоніміконі На Грабівцях (т.) – це пасовище, розташоване у північно-західній частині села, а також територія, де побудовано житлові будинки.
12. Ко́ло Матінки́ Бо́жої – [Ко́ло Матінки́ Бо́жойі] – Р. в. Коло Матінки́ Бо́жої. Мікротопонім утворено синтаксичним способом від словосполучення, у якому антропонім Матір Божа має значенням «статуя у вигляді Діви Марії». У місцевому мікротопоніміконі Ко́ло Матінки́ Бо́жої – місце поблизу кам’яної фігури Пресвятої Богородиці Діви, біля якої люди часто зупиняються і моляться, проходячи повз. Розташована на узбіччі дороги у південній частині села.
13. Біл́я Бере́зи [б’і́л¢а беире́зие] – Р. в. Біля Бере́зи. Мікротопонім утворено синтаксичним способом від однойменного апелятивного утворення з вихідним значенням «місце, що знаходиться біля берези», у якому береза – «лісове білокоре дерево з тоненьким довгим гіллям і серцевидним листям» (СУМ, т. 1, с. 160). У місцевому мікротопоніміконі Біл́я Бере́зи – невелика прирічкова галявина, посеред якої побудовано невеличку альтанку, де подорожуючі часто зупиняються, щоб посидіти на природі чи перекусити. Розташована у південній частині села.
14. На Да́мбі [на да́мб’і] – Р. в. Да́мби. Мікротопонім утворено синтаксичним способом від однойменного апелятивного утворення, де компонент дамба означає «споруда у вигляді валу для зберігання води у водоймищах, захисту низин від затоплення» (СУМ, т. 2, с. 210). У місцевому мікротопоніміконі На Да́мбі – місце біля річки у північній частині села, де розташована гідротехнічна споруда – дамба.
15. Стадіо́н [стад'іо́н] – Р. в. Стадіо́ну. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива стадіон із семантикою «комплексна спортивна споруда, яка складається з футбольного поля, майданчиків, бігових доріжок, трибун для глядачів, допоміжних приміщень і признач. для тренувань і змагань з різних видів спорту» (СУМ, т. 4, с. 443). У місцевому мікротопоніміконі Стадіо́н – велика територія коло школи, яка розташована у центрі села.
16. Бі́ля Па́м'ятника [б’і́л`а па́мйатниека] – Р. в. Бі́ля Па́м'ятника. Мікротопонім утворено синтаксичним способом від апелятива пам’ятник у значенні «архітектурна або скульптурна споруда в пам'ять чи на честь кого-, чого-небудь» (СУМ, т. 6, с. 38) з додаванням просторового прийменника біля. У місцевому мікротопоніміконі Біля пам’ятника – місце біля обеліска, який збудували у 1967 році у пам'ять про загиблих в Другій світовій війні. Розташований у західній частині села.
17. Ко́ло Клу́бу [ко́ло клу́бу] – Р. в. Клу́бу. Мікротопонім утворено синтаксичним способом від апелятива клуб у значенні «будинок, приміщення таких організацій» (СУМ, т. 4, с. 443) з додаванням просторового прийменника коло. У місцевому мікротопоніміконі Ко́ло Клу́бу – велика територія поблизу місцевого клубу, який втратив свою актуальність, адже в селі майже немає молоді. Розташована у центрі села.
18. Бі́ля Ра́ди [б’і́л¢а ра́дие] – Р. в. Бі́ля Ра́ди. Мікротопонім утворено синтаксичним способом від однойменного апелятивного утворення з просторовим прийменником, у якому компонент рада означає «колегіальний орган якої-небудь організації, установи чи сама організація, установа, що розпоряджається, керує ким-, чим-небудь або радить у чомусь» (СУМ, т. 4, с. 443). У місцевому мікротопоніміконі Бі́ля Ра́ди – місце в центрі села, розташоване біля будівлі сільської ради; невеликий майданчик для зборів громади, проведення ярмарків та сільських свят.
19. Пло́ща – [пло́шча] – Р. в. Пло́щі. Мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива площа із семантикою «велике незабудоване місце, безпосередньо зв'язане з вулицями; майдан» (СУМ, т. 6, с. 593). У місцевому мікротопоніміконі Пло́ща – територія, що розташована у центрі села. На Пло́щі є декілька магазинів.
Дороги:
20. Мохна́тська Доро́га [мохна́т’с`ка доро́га] – Р. в. Мохна́тської Доро́ги. Мікротопонім утворено семантичним способом від поєднання присвійного прикметника (атрибутив Мохна́тська утворений від топоніма Мохнате за допомогою суфікса -ськ) та апелятива дорога, «яка веде до Мохнатого», де апелятив дорога означає «смуга землі, по якій їздять і ходять, штучно створений засіб для пересування, сполучення» (СУМ, т. 2, с. 378). У місцевому мікротопоніміконі Мохна́тська Доро́га – дорога, що веде від центральної дороги до села Мохнате. Розташована у східній частині села.