Ве́рхнє Висо́цьке (до 1946 року Висоцко ВижнеУказ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Дрогобицької області») — село в Україні, у Боринській селищній територіальній громаді Самбірського району Львівської області. У селі 740 дворівФиштик Й. Верхнє Висоцьке // Україна: Історія великого народу., 2118 мешканцівОблікова карта села на вебпорталі Верховної Ради України.
Географія Розташоване село в Українських Карпатах за 32 км. від м. Турка, за 17 км. від залізничної станції Сянки.
Найближчі аеропорти: UDJ — Міжнародний аеропорт Ужгород (91.1 км.), LWO — Міжнародний аеропорт Львів (134.4 км.)Верхнє Висоцьке (Львівська область) // Ukraine123.
Посеред села протікає крутим бігом з півдня на північ річка Стрий. Живлять її з обох сторін численні малі притоки.
Найвища точка села на сході — ГрешоваГора Грешова-Гора // Крокомір (Крешова) гора (834 м.), а найнижча — долина Стрию на півночі (625 м.)Wysocko Wyżne // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. XIV, Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880–1914. — S.120..
Площа поселення становить: 4 км. кв. Середня висота становить: 651 м. над рівнем моря.
Топонімія Назва села Слово "Верхнє" вказує на його розташування відносно села Нижнє Висоцьке. А щодо слова "Висоцьке", то воно протягом історичного часу декілька разів зазнавало зміни — Висоцько, Висіцьке — через що маємо і різні тлумачення його походження. Одні виводять його від слова "високо", "височани", тобто високе розміщення в горах. Звідси, очевидно, бере початок й прізвище місцевих Височанських. Однак відомий краєзнавець, виходець з цих місць — Валерій Височанський — припускає, що в районі теперішніх сіл Нижнє і Верхнє Висоцьке вздовж шляху «Руська Путь» були зроблені позначки («вивіски»), звідти і пішла назва сіл, у первісному звучанні Висічки Нижні і Висічки Вижні. Згодом обидва слова зазнали трансформації.
Хутори Село складається з таких хуторів: Верхній Кінець, Нижній Кінець, Лукошка, Млинівка, Беріг, Луги, Заголиця, Даничин Потік, Матляки, Моголів, Свининець, Свальванина.До наших днів збереглась цікава легенда про походження назви однієї із частин села — «Даничин Потік». Це те місце на торговому шляхові Руська Путь, де проходили і зупинялись на відпочинок князі Роман, Данило і Лев. Особливо запам'ятався місцевим жителям Данило. Він зупинявся завжди в одному місці, спілкувався з людьми, тому й назвали люди потік, де зупинявся князь Данило, — Даничин (місцеві вимовляють цю назву як Даничат Потік). Імовірно, що князь Данило сам, а пізніше з сином Левом, досить часто тут бував, коли «ходив на угри», адже угорський король був йому сватом, а Левові — тестем. Вони на кілька днів зупинялись у цій місцевості, бо попереду — багатокілометровий підйом і треба було дати відпочинок коням і людям. Очевидно, тут був княжий острігЗборовський П. Чи не найдавніший храм Галичини у Верхньому Висоцьку// Турка — перлина Карпат..
Історія Дослідники припускають, що перше поселення на цій території виникло на початку XIII ст. як один з перевалочних пунктів на давньому торговому шляху "Руська путь" Галицько-Волинського князівства.
1349 р. — Польське королівство завоювало Галичину, яка увійшла до його складу як автономне Королівство Русі. З 1387 р., після суперечностей з Угорщиною, яка певний час володіла цими землями, Польща остаточно утвердила тут свою владу. А село увійшло до складу спершу Перемишльської земліГаличина, а згодом — до Самбірського повіту Руського воєводстваКрип'якевич І. Галицько-Волинське князівство наприк. XIII- в першій пол. XIV ст. // Галицько-Волинське князівство. — Київ: Наукова думка, 1984. — 176 с. Коротка історія Галичини // Історичне Прикарпаття..
Вперше згадується село під назвою «Висоцьке» у письмових документах за 1430 рік. Тоді польський король Владислав Ягайло віддав його за 200 гривень Сенькові Дзюрдзьовичу-Ступницькому i зобов'язав щорічно постачати війську 100 ягнятГайда Ю., Шуптар В. Турківщина: історія населених пунктів. — Ужгород, 2002. — С.154..
На початкових етапах в документах не вказано, про яке саме Висоцьке йде мова, не вказувалося Верхнє чи Нижнє, просто писали назву в латинських текстах «Vissoczke» або ж «Wischoszeke». Верхнє Висоцьке було шляхетським селом i передавалось у спадок («villa herditarta»), у той час як Нижнє Висоцьке з 1538 р. (після поділу земель комісією королеви Бони на королівські та шляхетські) стало королівським («villa regalis»)Wysoczanski-Minkowich B. Wysoczansci. Gniazdo i rod (1380 — 1943). — Lwow,1944. — T.1. — S. 41..
У 1431 р. король Ягайло подарував Турку та прилеглі території угорському графу Іванові Волоху за військові заслуги. Від одного з його внуків — Дмитра (Думки) — походить шляхетський рід, що взяв прізвище від Висоцька, відомий як ВисочанськіВоронко Б. Витоки шляхетьських родів Турківщини (До історії Івана Волоха з Турки) // Турка — перлина Карпат..
Височанські мали такі придомки: Петрушевич, Верижич, Мінькович, Янкович, Фагараш, Швабович та іншіЮсипович І. Турківщина: за завісою століть. — Львів: ВП «Край», 1993. — С.50—51..
Є відомості, що за часів короля Сигізмунда I Старого, Дмитро Височанський подарував одному із своїх синів Верхнє Висоцьке, другому — Комарники, а третьому — Матків з Івашківцями. Парох Комарників Щасний Саламон твердив, що ще в 1880 р. бачив у Верхньому Висоцьку фундаційний лист, який документально закріпив цей дар багатого дідича своїм синам.
Уперше тут згадуються Височанські в 1505 році, коли засновник роду Дмитро Височанський написав прохання до короля Олександра, про видання йому нового документу про привілеї, замість того, що згорів в Самборі, під час нападу татар, у 1497 р.
В 1506 році король Олександр привілеєм, виданим у Любліні, віддає землі шляхтичам Сашкові і Гадурові Комарницьким, Васконові Турянському і Дмитру Височанському — спадкоємцям сіл Комарники, Тур'є і ВисоцькеЯнкович-Височанський М. Драго-Саси. «Повага і честь-важливий поступ на шляху відродження української нації» // Турка — перлина Карпат..
У 1565 році у В. Висоцькому було освоєно вже 58,75 лана землі, що є доказом раннього заселення цієї місцевостіТирик Я. Руський путь — прадавній шлях через Карпати. — Турка: «Простір М», 2003. — С. 115..
У другій половині ХVII сторіччя тут працювали однокласова школа, лісопилка та млин. В 1762 році Ян Височанський подарував частину землі у Висоцьку Верхньому Янові ТопільницькомуЯнкович-Височанський М. Драго-Саси. «Повага і честь-важливий поступ на шляху відродження української нації» //Турка — перлина Карпат.. Пізніше ці землі придбав Ян Гошівський-Городкевич.
Чималим шматком землі у Верхньому Висоцьку, після Михайла Височанського, в 1753 р. володіли священики-василіани за Лаврівського монастиря. Від них ці землі викупив Броніслав Осуховський, а від нього — Леб Голдрейх, який пізніше їх розпарцелювавЮсипович І. Турківщина: за завісою століть. — Львів: ВП «Край», 1993. — С. 51..
1772 р. — Габсбурзька імперія захопила Галичину, а село увійшло до складу Самбірського округу Королівства Галичини і Лодомерії, а з 1856 р. — до Турецького повітуІсторія утворення Турківського району // Офіційний сайт Турківської райдержадміністрації.Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848). — Київ: Атіка, 2006. — С. 37.. З 1782 р. В. Висоцьке стає центром домініїГайда Ю., Шуптар В. Турківщина: історія населених пунктів. Монографічний опис. — Ужгород: Патент, 2002. — С.156..
1875 р. — у селі відкрито першу державну школуФиштик Й. Верхнє Висоцьке // Сайт Україна: Історія великого народу..
Перша світова війна (1914—1918 рр.) дійшла і до Турківщини, адже тут проходив австро-російський фронт. Однак Верхнє Висоцьке порівняно з сусідніми селами не зазнало значних руйнувань. Під час Галицької битви (10 серпня — 13 вересня 1914 рр.) Російська імператорська армія розбила австро-угорські війська та згодом окупувала Галичину та Буковину. На їх території було створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, а село, відповідно, увійшло до Турківського повіту Львівської губерніїГлинзер В. Адміністративно-територіальний поділ Галичини та Буковини російською окупаційною владою. — С.80..
Генерал-губернатор краю, граф Георгій Бобринський, головним завданням своєї адміністрації вважав якнайшвидше надання захопленим землям «російського характеру» і викорінення «мазепинства», тому його політика зводилася до русифікації галицьких українців. Після закінчення Першої світової війни Австро-Угорська імперія у 1918 р. розпалась. В листопаді 1918 р. на західноукраїнських землях постала ЗУНР, на яку відразу напала Польща. Село підпорядковувалось Самбірському військовому округу Львівської областіПолянський О. Західна Україна у двох революціях.- Тернопіль: Джура, 1998.— С. 42..
До кінця липня 1919 р. полякам (за допомогою прибулої з Франції Армії Галлера) вдалось захопити територію Галичини. Верхнє Висоцьке, відоповідо до нового адміністративного поділу, увійшло у 1920 р. до Турчанського повіту Львівського воєводства. Краєм прокотилися хвилі репресій та полонізації.
У період між двома світовими війнами у селі діяла лабораторія, де працював польський мікробіолог Рудольф Вайгль — творець вакцини проти висипного тифуВидатні вчені працювали у Верхньому Висоцькому.
У 1933 році на лісопильному заводі відбувся страйк робітників. Керували страйком члени місцевого осередку КПЗУ.
Вересень 1939 р. — СРСР приєднав Галичину. 27 січня село включене до Боринського району Дрогобицької області УРСРІсторія утворення Турківського району // Офіційний сайт Турківської райдержадміністрації.
Цього ж року вивезли на Сибір двох монахинь, а в монастирі відкрили школу, яка проіснувала там до німецької окупаціїВойтко Т., Мисан І., Комарницький В. Храм Різдва Пресвятої Богородиці с. Верхнє Висоцьке // Слово. — 2007—2008. — № 4 (34). — С. 37-38..
З 17 по 26 січня 1940 р. Верхнє Висоцьке було районним центромКомарницький В. Комарники — село на руському путі: Історія села Комарники. Науково-популярне вид. — Львів: Камула, 2005. — С.128..
22 червня 1941 р. — Німеччина напала на СРСР, захопивши українські землі. Село перебувало у складі Самбірської, а з 1943 р. — Дрогобицької округи (області) Дистрикту ГаличинаКомарницький В. Комарники — село на руському путі: Історія села Комарники. Науково-популярне вид. — Львів: Камула, 2005. — С.130., який був включений до Польського генерал-губернаторстваКоротка історія Галичини // Історичне Прикарпаття.
Німці відновили збірні громади (по 6-10 сіл), які називалися волостями. На чолі волості був війт, а в кожному селі — солтис. Німецька окупаційна адміністрація вимагала беззастережного підпорядкування, а за непослух загрожувало покарання буками або розстріл. На селян були накладені великі контингенти зерном, м'ясом і молоком. Якщо господар не виконував призначений контингент, тоді німецька жандармерія робила у нього ревізію, а коли щось знаходила, то забирала всі продукти, а «винуватця» вивозили в концтабірКомарницький В. Комарники — село на руському путі: Історія села Комарники. Науково-популярне вид. — Львів: Камула, 2005. — С.130-131..
Згодом було організовано набір добровольців у дивізію СС "Галичина". Серед тих, хто сприйняв дивізію, як зародок Української національної армії були брати Мирон та Олекса Ляхи. Третій брат Михайло був організатором старшинського вишколу УПА під селом Недільна. Втік з дивізії Мирон до брата. 30 листоппада 1943 р. нацистсти нападають на школу. Мирон з молодими курсантами вступив у нерівний бій. Вирватись з оточення не вдалося. 33 бійця патріотичного цвіту нації гине. Мирона окупанти захоплюють в полон, а згодом розстрілюють.