Радіогра́фія (; ) — галузь радіології, яка займається використанням радіації (зокрема рентгенівських променів) для отримання зображень на фотоплівці або флуоресцентному екрані (радіоскопія). Рентгенівські промені по різному проходять крізь речовину залежно від її природи, густини й товщини. Промені можуть залишати сліди на фотоплівці, у результаті чого виходить рентгенівський знімок. Це явище широко застосовується в медицині для вивчення кісток і тканин і в промисловості для контролю, наприклад, за звареними швами трубопроводів.
Радіографія в прикладних галузях
У мінералогії
Радіографія — у мінералогії — метод встановлення радіоактивності мінералів шляхом визначення впливу радіоактивного випромінювання на емульсію фотографічної пластинки. Цей метод дозволяє вивчати ряд явищ на поверхні гірських порід за допомогою мічених атомів: адсорбцію, корозію, утворення і ріст кристалів тощо.
У медицині
Радіографія в медицині має ширше значення, проте, найвідомішими радіографічними методами є: Рентгенографія — метод діагностики стану кісток та тканин організму (можливо з контрастуванням) застосовуючи рентгенологічне випромінювання. УЗД — метод діагностики тканин організму застосовуючи ультразвукове випромінювання.
Також існують інші методи, наприклад Сцинтиграфія, МРТ, ПЕТ і т.д..
Див. також Радіографічний аналіз Авторадіографія Радіографія просвічуюча Ортопантомограма Промислова рентгенографія
Література (С.?) Радіологія. Променева терапія. Променева діагностика.: Підручник для ВМНЗ IV р.а. За ред. Ковальський О. В. та ін.. — 2-е вид. — Вінниця: Нова книга, 2017.- 512 с. ISBN 978-966-382-424-6 (С.18-30)