Бру́ква або кочере́ґа (Brassica napus L. subs. rapifera Metzg.; Brassica napus L. var. napobrassica (L.) Reichb.) — рослина родини капустяних (Brassicaceae), підвид ріпаку. Ймовірно утворився як гібрид білоголової капусти і турнепсу (кореневої ріпи). Коренеплід має харчове значення. Окрім коренеплоду, листки також використовують в їжу та для корму свійським тваринам.
Назва Слово «бруква» запозичене з польської, де brukiew (можливо, через раніше *bruky) походить від ниж.-нім. bruke, wruke, у свою чергу, похідних від («дика гірчиця»), утвореного від прикметника в («дика капуста»).
«Кочереґа» походить од кочера «качан» (пор. «сукуватий стовбур»), що пов’язується з «горб, спина; тягар».
Ботанічна характеристика Дворічна рослина. У перший рік утворює коренеплід і розетку листків. Листки м'ясисті, розсічені, рідше у деяких сортів нерозсічені, покриті восковим нальотом, голі або слабоопушені.
Коренеплід плескатий, плескатоокруглий, округлий або овальний з товстою шкіркою. М'якуш твердий, жовтий, світло-жовтий або білий.
На другий рік життя утворює насіннєву рослину, висота якої може сягати 80-170 см. Суцвіття китиця. Пелюстки квіток у сортів з білим м'якушем лимонно-жовті, а з жовтим — кремові або оранжево-жовті.
Насіння буре або темно-буре, не цілком правильної кулястої форми, з різко вираженим рубчиком. Маса 1000 насінин від 2,2 до 3,8 г і лише у деяких сортів — до 4,6 г.
Число хромосом 2n = 36 або 38. У межах виду виділено три групи сортів — західноєвропейські, північноєвропейські та сибірські.
Бруква є холодостійкою культурою, яка найкраще росте в прохолодну погоду. Легкі осінні заморозки сприяють перетворенню крохмалю на цукор у коренеплодах, що значно покращує їхній смак, роблячи його солодшим. Оптимальний час для збору врожаю настає, коли коренеплоди досягають діаметра 10–12 сантиметрів.
Використання
Використовується як дієтичний продукт, виявляє легку послаблюючу дію.
Застосовується в лікувальних цілях при гострому гастриті, ентериті, коліті тобто має сечогінну, відхаркувальну дію.
Використовують у свіжому, печеному, вареному, тушкованому вигляді. Як приправу можна використовувати свіже бадилля брукви в салатах, а сушене бадилля в супах і соусах.
Історія
Перші відомі друковані згадки про брукву у швейцарського ботаніка Гаспара Боена (Gaspard Bauhin) в 1620 році, де він зазначає, що бруква росла дико в Швеції. Часто вважають місцем походження Скандинавію або Росію. Бруква стала поширеною в Англії в кінці 18 століття, однак є записи, що в королівських дворах була і в 1669 році.
Особливості догляду Під час вирощування бруква може бути схильною до ураження такими поширеними шкідниками, як попелиця, капустяна муха та хрестоцвіті блошки. Серед типових хвороб, що вражають цю культуру, виділяють чорну гниль, килу хрестоцвітих та білу іржу. Для захисту врожаю застосовують агротехнічні заходи та вибір стійких сортів.
Примітки
Посилання
Довідник садівництва https://web.archive.org/web/20130730180930/http://www.formulaforlife.com.au/asp/vegetables.asp?cmd=show&vegetableid=46&letter=S Руководство по апробации овощных культур и кормовых корнеплодов (Раздел: Брюква столовая и кормовая)/Под ред. Д. Д. Брежнева. - М.: Колос, 1982. - 415 с. Методика проведення експертизи сортів брукви (Brassica napus L. var. napobrassica (L.) Rchb.) на відмінність, однорідність та стабільність. https://sops.gov.ua/uploads/page/Meth_DUS/Method_roottech2020.pdf Cultivated vegetables of the world: a multilingual onomasticon./ Kais, Stanley J. - Wageningen Academic Publishers, 2011. - 830. ISBN: 978-90-8686-164-4; e-ISBN: 978-90-8686-720-2.