H  HeLiBe  B C N O F NeNaMg  Al SiP S ClArK CaScTiV CrMnFeCoNiCuZnGaGeAsSeBrKrRbSrY ZrNbMoTcRuRhPdAgCdInSnSbTeI XeCsBa* HfTaWReOsIrPtAuHgTlPbBiPoAtRnFrRa** RfDbSgBhHsMtDsRgCnUutFlUupUuhUusUuo   * LaCePrNdPmSmEuGdTbDyHoErTmYbLu  **AcThPaU NpPuAmCmBkCfEsFmMdNoLr

Група 6 періодичної таблиці (Підгрупа хрому) Група 6 періодичної системи (також підгрупа хрому) — елементи побічної підгрупи шостої групи періодичної періодичної системи елементів Менделєєва. До підгрупи хрому відноситься хром (Cr), молібден (Mo), вольфрам (W), та у 1974 році синтетично отриманий сіборгій (Sg).

Фізичні властивості Чисті прості речовини елементів підгрупи: хром, молібден і вольфрам — сріблясті метали, які піддаються механічній обробці. Вже невеликі домішки інших елементів у складі цих металів роблять їх крихкими. Хром найтвердіший з усіх металів. Вольфрам має найвищу температуру плавлення.

Хімічні властивості Хром, молібден і вольфрам мають ступінь окиснення +2, +3, +6. Хром легко утворює сполуки, в яких він тривалентний або шестивалентний. Молібден найлегше проявляє валентність 6. Вольфрам стійкий до кислот. Хром, молібден і вольфрам здатні безпосередньо сполучатися з киснем при сильному нагріванні металів.

Сполуки молібдену і вольфраму з нижчими валентностями менш стійкі, ніж солі двовалентного хрому. Жовтий MoCl2 та сірий WCl2 мають дуже низькі редокс-потенціали. Через це як триоксиди, так і відповідні солі шестивалентних молібдену і вольфраму значно гірше відновлюються, ніж сполуки хрому.

Хром, молібден і вольфрам дещо легше ніж з киснем, сполучаються з галогенами. Краще за інші метали взаємодіє хром. З сіркою метали цієї підгрупи також сполучаються безпосередньо.

Метали підгрупи хрому при високій температурі здатні сполучатись з вуглецем і утворювати карбіди.

Елементи підгрупи хрому

Джерела Загальна та неорганічна хімія, А. М. Голуб, Київ, 1968

Література

Greenwood, Norman N.; Earnshaw, Alan. (1997), Chemistry of the Elements (2nd ed.), Oxford:Butterworth-Heinemann, ISBN 0-08-037941-9 F. Albert Cotton, Carlos A. Murillo, and Manfred Bochmann, (1999), Advanced inorganic chemistry. (6th ed.), New York:Wiley-Interscience, ISBN 0-471-19957-5 Housecroft, C. E. Sharpe, A. G. (2008). Inorganic Chemistry (3rd ed.). Prentice Hall, ISBN 978-0-13-175553-6