Міокарди́т () — запальне захворювання серцевого м'яза інфекційної, інфекційно-алергічної або інфекційно-токсичної природи, здебільшого пов'язане з імунними зсувами.

Класифікація За перебігом виділяють гострий, підгострий та хронічний міокардити, за локалізацією — дифузний та вогнищевий.

Міокардит може бути первинним — ізольований процес — ідіопатичний міокардит Абрамова — Фідлера (у XXI столітті цей термін не застосовують), етіологія(причина) якого не встановлена (можливі вірусний або алергічний генези); вторинним — проявом загальних захворювань.

За етіологією та патогенезом розрізняють вторинні міокардити: ревматичний; інфекційний (інфекційно-алергічний, пара- та метаінфекційний), пов'язаний із тонзилярною, вірусною, бактеріальною та іншими інфекціями; алергічний (лікарський, сироватковий, поствакцинальний, при бронхіальній астмі та ін.); міокардити хворих системним червоним вовчаком, паразитарними інвазіями, при травмах, опіках, впливу іонізуючої радіації.

У 1995 році була ухваленна нова Міжнародна статистична класифікація хвороб (МКХ-10), яка відносить міокардит в I і IX класи – «деякі інфекційні і паразитарні хвороби» і «хвороби системи кровообігу». Фрагмент МКХ-10, що описує міокардитиА. Візір, А. С. Садомов, В. В. Буряк, І. В. Заіка Міокардити. Кардіоміопатії. Тромбоемболія легеневої артерії.Легеневе серце. Модуль 2. Ч. 5 : навч. посіб. до практ. занять з внутрішньої медицини для студентів 5 курсу медичних факультетів / В. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2018. – с.11 : + Захворювання Код Гострий міокардит I40 Гострий ревматичний міокардит I01.2 Ревматичний міокардит I09.0 Інфекційний міокардит I40.0 Ізольований міокардит I40.1 Інші види гострого міокардиту I40.8 Гострий міокардит неуточнений I40.9 Міокардит при вірусних хворобах, що класифіковані в інших рубриках I41.1 Міокардит при бактеріальних хворобах, що класифіковані в інших рубриках I41.0 Міокардит при захворюваннях, що класифіковані в інших рубриках I41.8 Міокардит не уточнений I51.4 Ураження серцево-судинної системи при інших інфекційних та паразитарних хворобах, що класифіковані в інших рубриках I98.1 Дегенерація міокарду I42

Клінічні прояви При дифузних міокардитах порівняно рано збільшуються розміри серця, іноді виявляються порушення серцевого ритму (тахікардія, рідше — брадикардія, ектопічні ритми) та внутрішньосерцевої провідності, а також пресистолічний, пізніше протодіастолічний ритм галопу.

Ідіопатичний міокардит відрізняється більш тяжким перебігом, іноді злоякісним, з розвитком кардіомегалії внаслідок різкої дилатації серця, виражених порушень серцевого ритму та провідності, серцевої недостатності, утворення пристінкових тромбів у серцевих порожнинах з тромбоемболіями по великому та малому колах кровообігу.

При міокардитах, пов'язаних із хворобами сполучної тканини, вірусною інфекцією (віруси Коксакі та ін.), часто розвивається супутній перикардит.

В окрему групу виділяють неспецифічні інфекційно-алергічні міокардити, пов'язані з вогнищевою інфекцією у мигдаликах, зубах, придаткових пазухах носа. У більшості хворих при цьому ознак серцевої недостатності не виявляється. В частини хворих спостерігаються порушення атріовентикулярної провідності, екстрасистолія, іноді — уповільнення внутрішньопередсерцевої та внутрішньошлуночкової провідності, зрідка — складні порушення ритму.

Діагностика Оптимальні критерії міокардиту: зв'язок з інфекцією ознаки ізольованого ураження міокарда (болі в ділянці серця, задишка, послаблення першого тону і систолічний шум на верхівці, збільшення меж серця, у ряді випадків виникає гіпотонія, недостатність кровообігу, збільшується електрична систола, виникають порушення ритму і провідності); додаткові: підвищення температури тіла слабкість стомлюваність.

При лабораторних дослідженнях звертають на себе увагу збільшення змісту в сироватці крові рівня α- і β-глобулінів, сіалових кислот, прискорення ШОЕ, лейкоцитоз, позитивна реакція бласттрансформації лімфоцитів. Особливу складність представляє диференціальна діагностика між міокардитом і нейроциркуляторною дистрофією і міокардіодистрофією, яка супроводжується змінами в кінцевій частині шлуночкового комплексу. Пролапс мітрального клапана супроводжується, як правило, тривалими, ниючими, щемлячими болями в лівій половині грудної клітки, які не купіруються нітрогліцерином. У діагностиці допомагає ЕХО-кардіографія.

Рентгенологічне дослідження Рентгенологічне дослідження найчастіше виявляється інформативним у хворих з дифузійними міокардитами, коли можна виявити дилатацію серця, зміни амплітуди й форми зубців на рентгенокімограмі. Рентгенографія органів грудної клітини крім збільшення розмірів серця дозволяє виявити ознаки застою в легенях.А. Візір, А. С. Садомов, В. В. Буряк, І. В. Заіка Міокардити. Кардіоміопатії. Тромбоемболія легеневої артерії.Легеневе серце. Модуль 2. Ч. 5 : навч. посіб. до практ. занять з внутрішньої медицини для студентів 5 курсу медичних факультетів / В. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2018. – с.17 : Лікування

Важливе місце у профілактиці та лікуванні міокардиту відводиться активній санації вогнищ інфекції, суворому обмеженню фізичних навантажень (особливо в гострій фазі) та тривалій реабілітації. Призначаються нестероїдні протизапальні засоби (ібупрофен, диклофенак, напроксен), проте їх використання в гострому періоді вірусного міокардиту має бути обережним. При розвитку серцевої недостатності базисна терапія обов'язково включає інгібітори АПФ (еналаприл, лізиноприл) та бета-адреноблокатори (бісопролол, карведилол). В умовах рецидивуючого, тяжкого або підтвердженого автоімунного перебігу захворювання призначають глюкокортикоїдні препарати (преднізолон, метилпреднізолон). При хронічному перебігу та специфічних формах застосовують імуносупресивну терапію, засоби, що покращують метаболізм міокарда, а за наявності системних захворювань сполучної тканини — препарати хінолінового ряду (плаквеніл).

Див. також Серцеві хвороби

Джерела

Довідник дільничого терапевта по фармакотерапії / під ред. М. В. Бочкарьова та Є. А. Мухіна. — Кишинів: Картя молдовеняске, 1986. А. Візір, А. С. Садомов, В. В. Буряк, І. В. Заіка Міокардити. Кардіоміопатії. Тромбоемболія легеневої артерії.Легеневе серце. Модуль 2. Ч. 5 : навч. посіб. до практ. занять з внутрішньої медицини для студентів 5 курсу медичних факультетів / В. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2018. –130 с. Примітки