Афганістан — центральноазійська країна, що лежить у глибині континенту й не має виходу до вод Світового океану . Загальна площа країни 652 230 км² (41-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 652 230 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни трохи більша за площу території України.

Етимологія Офіційна назва — Ісламська Республіка Афганістан, Афганістан (). Назва країни походить від етноніма афгані та перського стан — країна, як назва території, що заселена афганцями. Або ж від санскритського виразу Упа Гана Стан — земля об'єднаних племен. Уперше зустрічається в XIV столітті.

Історія дослідження території

Географічне положення

Афганістан — центральноазійська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на північному сході з Китаєм (спільний кордон — 91 км); на заході з Іраном (921 км); на півдні й сході з Пакистаном (2670 км); на півночі з Таджикистаном (1357 км), Туркменістаном (804 км), Узбекистаном (144 км). Загальна довжина державного кордону — 5987 км. Афганістан не має виходу до вод Світового океану.

Крайні пункти

Час

Час у Афганістані: UTC+4,5 (+2,5 години різниці часу з Києвом).

Геологія

Сейсмічність

Вулканізм

Рельєф

Середні висоти — 1884 м.

Високі гори та плоскогір'я займають майже 80 % території Афганістану. Північно-східну частину країни перетинає Гіндукуш — одна з найбільших гірських систем світу (висотою понад 7000 м). У північно-західних районах Афганістану простягаються хребти Паропамізу (до 4231 м). Між ними і Гіндукушем — складна система Хазараджат (до 5143 м). На сході й південному сході — Сулейманові гори. Між відрогами Гіндукушу і Сулеймановими горами розташоване широке Газні-Кандагарське плоскогір'я (понад 2000 м).

Найвища точка Афганістану — гора Ношак (7485 м).

Рівнини займають головним чином південно-західні і крайні північні райони Афганістану (близько 20 % території). На південно-західних рівнинах — пустелі: піщана — Регістан, переважно глиняста — Дашті-Марго (Дашті-Маркох).

Найнижча місцевість країни (250 м.) знаходиться на південний захід від села Кхамаяб (Кхам-Аб) у Кхамаябському районі провінції Джаузджан, що розташоване при кордоні з Туркменістаном на березі ріки Амудар'я. У деяких джерелах зазначено, що найнижчою точкою є уріз води Амудар'ї (258 м) на північ від того ж населеного пункту.

Клімат

Територія Афганістану лежить у субтропічному кліматичному поясі. Влітку переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду. Клімат більшості районів Афганістану різко континентальний, сухий, з великим коливанням річних і добових температур. У горах бувають суворі зими, коли сніг тримається 7—8 місяців. Літо в горах прохолодне. На рівнинах зима м'яка, літо жарке. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, пересічні температури січня 0…+5°C, липня від +25…+30 °C, можливе випадіння снігу. Опадів випадає мало: в більшій частині Афганістану середня річна кількість — 350 мм на сході, в горах — близько 800 мм, в пустелях — менше 100 мм.

Афганістан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Річки

Річки країни належать безстічним областям Центральної Азії. Найважливіші річки: Амудар'я (протікає на кордоні з Таджикистаном, Пяндж, Мургаб, Геріруд, Гільменд, Кабул.

Озера

Найбільші озера: Абі-Істада.

Солончаки

Льодовики

Ґрунтові води

Ґрунти

Рослинність

Тваринний світ

За зоогеографічним районуванням світу країна належить до Голарктичної області, рівнинні пустельні території заходу — до Ірано-Турецької провінції Середземноморської підобласті, гори північного сходу й хребет Гіндукуш — до Нагірно-Азійської провінції Центральноазійської підобласті. Афганістан — переважно гірська країна. Тому основу тваринного населення регіону становлять інтразональніІнтразональність / В. Т. Гриневецький // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011.  — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-12428 гірські тваринні угруповання, характерні для субтропічного кліматичного поясу. Зональними в регіоні є напівпустельні (сухостепові) і пустельні угруповання тварин. Домінуючими в зональних угрупованнях є ксерофільні та ультраксерофільні групи та види тварин.

Стихійні природні явища На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: руйнівні землетруси у Гіндукуші; повіді; посухи.

Природні ресурси

Мінеральні ресурси

Надра Афганістану багаті на ряд корисних копалин: природний газ, нафту, кам'яне вугілля, мідь, хроміти, тальк, барит, сірку, свинець, цинк, залізну руду, кам'яну сіль, коштовне каміння.

Водні ресурси Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 65,33 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 32080 км² зрошуваних земель.

Земельні ресурси Земельні ресурси Афганістану (оцінка 2011 року): придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 58,1 %, орні землі — 11,9 %, багаторічні насадження — 0,2 %, землі, що постійно використовуються під пасовища — 46 %; землі, зайняті лісами і чагарниками — 2,1 %; інше — 39,8 %

Охорона природи

Серед екологічних проблем варто відзначити: обмежені ресурси природних джерел питної води; недостатні технологічні запаси питної води; деградацію земель; перевипасання; знеліснення (велика частина лісів, що залишилися вирубуються на паливо і будівельні матеріали); спустелювання; забруднення повітря і вод.

Афганістан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища: Конвенції про біологічне різноманіття (CBD), Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори (CITES), Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD), Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів, Монреальського протоколу з охорони озонового шару.

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів, Конвенції з міжнародного морського права, Конвенції з охорони морських живих ресурсів.

Фізико-географічне районування У фізико-географічному відношенні територію Афганістану можна розділити на 3 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: Гіндукуш. Крайня південна область Центральноазійської гірської країни, що займає північно-східну частина країни. Морфоструктурно це високий глибово-складчастий гірський хребет. Помірний сезонно посушливий клімат. Ландшафти субтропічних постійно вологих приокеанічних лісів і альпійських лук високогір'їв на заході; субтропічних рідколісь і степів високогір'їв у центральній частині; субтропічних пустель високогір'їв на сході. Центральні гори. Північні окраїнні гори східної області Іранської нагірної країни. Морфоструктурно це середньовисотні й високі глибово-складчасті гори гімалайсько-альпійської системи — Банді-Туркестан, Сафед-Кох, Кохі-Баба, Середньо-Афганські гори, Паропаміз. Субтропічний сезонно посушливий клімат. Ландшафти субтропічних рідколісь і степів високогір'їв, субтропічних степів і пустель високогір'їв. Південно-східні плоскогір'я. Займає південно-східну частину Афганістану. Східна область Іранської нагірної країни (Центрально-Іранське плоскогір'я). Морфоструктурно це середньовисотні складчасті плоскогір'я — Сістан, Регістан. Засолені ґрунти області внутрішнього епізодичного стоку. Субтропічний посушливий клімат. Ландшафти субтропічних лісів, степів і лук високогір'їв на заході; субтропічних пустель і напівпустель, субтропічних рідколісь і степів високогір'їв у центрі й на сході. Оази.

Див. також Центральна Азія

Примітки

Література

Українською

Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0 Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с.

Заставецький Ю. С. Регіональна фізична географія світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2000. — 480 с. Кукурудза С. І. Біогеографія : Підручник. — Львів : Вид-во ЛГУ ім. Івана Франка, 2006 — 504 с. — ISBN 966-613-502-7 Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім.  Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1

Пузанов І. І. Зоогеографія : Підручник. — Київ—Львів : Рад. школа, 1949. — 504 с.

Англійською

Російською

Дроздов Н. Н., Мяло Е. Г. Биогеография мира : Учебник. — М. : Высшая школа, 1985. — 272 с.

Афганістан //

Посилання

Афганістан, Ісламська Держава Афганістан / С. І. Данилов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-44662. Топографічна карта Афганістану 1:300 000.

 — карти ґрунтового покрову Афганістану.