Войше́лк Міндо́вгович (, ; староукр. Воишелкъ, бл.1225 — 1268 або 1269) — князь Новогрудський (бл.1258—1259), великий князь Литовський (1264—1267). Син великого князя Литовського Міндовга. У схимі — ЛаврМицько І. Правові підстави володіння князем Любартом спадщиною Романовичів // Старий Луцьк. — 2009. — С. 35. — .
З життєпису У 1254 році, відповідно до мирного договору з Романом Даниловичем, Новогрудок і всі підвладні йому міста (Слонім, Вовковиськ і інші) були дані Роману від Міндовга як верховного правителя, і від його сина Войшелка, як безпосереднього правителя.
За «Літописом Руським» у 1255—1257 роках пробув у місті Полонному в монастирі послушником в ігумена Григорія.
1259 року Новогрудок знову повернувся від владу Войшелка. Під час князювання у Новогрудку прийняв християнство. Після невдалої спроби паломництва у Палестину заснував власний монастир поблизу Новогрудка (пізніше відомий під назвою Лавришівський монастир). Після вбивства Міндовга у 1263 році втік до Пінська, дав клятву помститися за батька і тимчасово відмовився від чернецтва.
1264 року отримав військову допомогу від Пінських князів та Волинських князів і став Великим князем Литовським — першим православним Великим князем в історії Литовського князівства. Упродовж 1264—1267 років — Великий князь Литовський. Одночасно субмонархом та спадкоємем трону був Галицький князь Шварно Данилович.
Войшелк відновив створений батьком військово-політичний союз етнічних литовських та білоруських земель, і почав об'єднувати Литву та українські землі, опираючись на підтримку православного населення та місцевих князів.
1267 року добровільно передав престол Шварну Даниловичу, що був одружений з його сестрою, знову пішов у монастир.
У квітні 1268 року убитий претендентом на литовський престол Левом Даниловичем під час перебування у гостях у галицько-волинського князя Василька Романовича (їздив до Свято-Михайлівського монастиря біля Володимира). Похований поблизу Василівської церкви міста ВолодимирКнязівські поховання у Володимир-Волинському // Володимир-Волинський історичний музей.
Див. також
Палемоновичі Гедиміновичі Шварно Данилович
Примітки
Джерела та література Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
Котляр М. Ф. Войшелк // Сербіна Н. Ф. Войшелк Міндовгович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-X.
Посилання Войшелк
ПопередникТройнат Великий князь Литовський1264-1267 НаступникШварно Данилович