Жоффруїзм — еволюційна концепція в біології, яка постулює, що причина еволюції — в доцільних і спадкових реакціях зародків організмів на зміни середовища. Названа за іменем Етьєна Жоффруа Сент-Ілера, який, розвиваючи в першій половині XIX століття теорію Ламарка про трансформацію видів, основну увагу приділяв початковим етапам онтогенезу, як найважливішим для процесу перетворення форм життяЧайковский Ю. В. Наука о развитии жизни. Опыт теории эволюции. — М.: Товарищество научных изданий КМК, 2006. — С. 79-84. — ISBN 5-87317-342-7.
Вплив на еволюційну біологію Елементи жоффруїзму включені в багато теорій еволюційного процесу. Біогенетичний закон, сформульований Ернстом Геккелем, постулює що онтогенез — коротке повторення філогенезу. Тобто в основу історичного перетворення організмів лягають зміни шляху їх індивідуального розвитку. гіпотетичні макромутаціі Ріхарда Гольдшмідта, різко трансформуючи онтогенез, породжують «перспективних мутантів», які можуть бути підтримані природним добором і дати початок новим видамНазаров В. И. Эволюция не по Дарвину: Смена эволюционной модели. Учебное пособие. Изд. 2-е, испр.. — М.: Издательство ЛКИ, 2007. — 520 с. — ISBN 978-5-382-00067-1.
Бельгійський біолог Альберт Дальке запропонував термін онтомутація для позначення «різких, глибоких, радикальних і одночасно життєздатних трансформацій, що виникають у цитоплазмі яйцеклітини як морфогенетичній системі», які викликаються різкими змінами зовнішніх факторів середовища, що впливають одночасно на всіх самок в популяції в період дозрівання яйцеклітин. Dalcq A. L'apport de l'embriologie causale en probleme de l'evolution // Port. acta biol. — 1949. Стегний В. Н. Архитектоника генома, системные мутации и эволюция . — Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та, 1993. — 111 с.
Один з найбільших палеонтологів XX століття Отто Шіндевольф запропонував теорію типострофізму, яка стверджує що онтогенез передує філогенезу. Ігноруючи популяційні процеси, відкидаючи еволюційну роль випадковості, він визнавав носієм еволюції окрему особину. Відсутність проміжних форм у палеонтологічному літописі Шіндевольф пояснював швидкими перебудовами організмів, зумовленими різкими змінами рівня космічної і сонячної радіації. Йому ж належить крилата фраза: «Перший птах вилетів з яйця рептилії». Корочкин Л. И. Онтогенез, эволюция и гены // Природа. — 2002. — № 7.
Сучасний еволюціонізм також користується ідеями Жоффруа Сент-Ілера. Так Стівен Джей Гулд, захищаючи концепцію переривчастої рівноваги, пише:
Примітки
Література
Рэфф Р., Кофмен Т. Эмбрионы, гены и эволюция: Пер. с англ. — М.: Мир, 1986. — 404 с.