БТР-4

БТР-4 «Буцефал» () — повнопривідний восьмиколісний бронетранспортер (БТР) з колісною формулою 8×8, розроблений в Україні Харківським конструкторським бюро машинобудування (ДП ХКБМ), виготовляється на заводі імені Малишева.

БТР-4 «Буцефал» призначений для транспортування бійців механізованих підрозділів та вогневої підтримки в бою. БТР використовують для оснащення підрозділів, здатних вести бойові дії в різних умовах, зокрема в умовах застосування противником зброї масового ураження. БТР може бути базовою машиною для оснащення спеціальних підрозділів швидкого реагування і морської піхоти. БТР-4 може виконувати поставлені завдання цілодобово, в різних кліматичних умовах, на дорогах із різним покриттям і в умовах повного бездоріжжя. Діапазон робочих температур повітря від −40 до +55 °C.

Історія створення

Концепція бронемашини розроблена на початку 2000-х Харківським конструкторським бюро машинобудування. Демонстраційний прототип вперше був представлений публіці в червні 2006 на виставці «Авіасвіт-21» в Києві. Десантні випробування бронетранспортера завершилися в січні 2007. Серійне виробництво почалося 2008 після отримання схвалення від Міністерства оборони УкраїниBTR-4 Armoured Personnel Carrier (APC), Ukraine .

24 липня 2012 року БТР-4Е був прийнятий на озброєння Збройних сил України. У травні 2016 року Президент України Петро Порошенко нагородив розробників БТР-4Е Державною премією України в галузі науки і техніки. Почесну відзнаку отримали фахівці ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова».

Запуск серійного виробництва

Виробництво БТР-4 було налагоджене на ДП ХКБМ імені Морозова, де машини збирають у дослідному виробництві.

У грудні 2015 року стало відомо про підготовку до початку серійного виробництва на Житомирському бронетанковому заводі. У травні 2016 року на ЖБТЗ було налагоджене виробництво корпусів бронетранспортерів. Згодом у Житомирі налагодять повне виробництво БТР-4, що дасть змогу збільшити їх виробництво.

На початку серпня 2018 року стало відомо, що через доволі великий попит на БТР-4 на Заводі ім. В. О. Малишева було розпочато налагодження виробництва корпусів для цих машин. Загалом зварювальники, слюсарі та інструментальники заводу мають з'єднати понад 1700 деталей, з них більше 400 — броньованих. Раніше для серійного випуску БТР-4 на ДП «Харківське конструкторське бюро машинобудування імені О. О. Морозова» корпуси виробляв лише Лозівський ковальсько-механічний завод (ЛКМЗ).

29 жовтня 2018 року ХКБМ було виготовлено перші сім БТР-4 зі спецсталі марки «71» виробництва України. Корпуси бронетранспортерів були виготовлені на ЛКМЗ.

Тим часом, за даними видання Defense Express стало відомо про наявність проблем із виробництвом корпусів до БТР-3 та БТР-4 на ЛКМЗ: через відтік працівників штат фахівців, залучених до виробництва корпусів бронетранспортерів, істотно скоротився, що, своєю чергою, істотно зменшило можливості підприємства з випуску цих виробів. Тому ДК «Укроборонпром» був вимушений терміново відрядити команду зварників із ХКБМ до ЛКМЗ. Також ці збої призвели до збільшення вартості БТР-3 та БТР-4. Крім того, тривала сертифікація виробництв бронекорпусів на ХКБМ та КБТЗ.

Наприкінці лютого 2019 року стало відомо, що ДП «Завод ім. Малишева» вже успішно завершив повний цикл випробувань першого зразка БТР-4, виготовленого на підприємстві, та був кваліфікований, як виробник цих машин. Аналогічну процедуру кваліфікації, за результатами випробувань, вже завершує і «ХКБМ ім. Морозова». Під час випробувань БТР-4 з новими корпусами пройшли декілька сотень кілометрів по бездоріжжю та дорогах із твердим покриттям та витримали випробування обстрілом, зокрема і з великокаліберних кулеметів. Таким чином, «Завод ім. Малишева» та «ХКБМ ім. Морозова» вже у 2019 році готові розпочати серійне виробництво БТР-4 з корпусів власного виготовлення.

Проблеми з корпусами

За даними Сергія Згурця у 2011—2012 роки на 30 БТР-4, поставлених інозамовнику, були виявлені тріщини. З 2014 року під час експлуатації 127 БТР-4Е та машин на їх базі, які були виготовлені на ЛКМЗ та експлуатувалися у військових підрозділах ЗСУ та НГУ, було зафіксовано 53 випадки дефектів корпусів у вигляді тріщин, з них 11 — у 2018 році. При цьому в деяких випадках спостерігалися множині тріщини. Основні дефекти — тріщини в корпусі на передньому броньовому листі на верхній частині корпусу.

Згідно з умовами контракту корпуси БТР-4 мають бути виготовлені зі сталі марки 71 (виробництва «Азовсталь»). Однак, єдиним підприємством, здатним виготовляти корпуси з цієї сталі виявився ЛКМЗ: так, ДП «ХКБМ» не має можливості загартовувати сталь марки 71, а ДП «Завод ім. Малишева» не має можливості загартовування бронедеталей великих розмірів (десь 35 деталей). Щоб уникнути залежності від єдиного в Україні підприємства, що загартовує вітчизняну сталь та має недержавну форму власності, раніше на ДП «ХКБМ» був створений цикл виготовлення корпусів із закордонної броні високої твердості, яка не потребує загартування.

Наприкінці травня 2019 року між ДК «Укроборонпром» та військовою прийомкою Міністерства оборони України виникла суперечка з приводу якості сталі, з яких було зроблено корпуси нещодавно виготовлених бронетранспортерів. Житомирський бронетанковий завод зупинив виробництво корпусів БТР-4 через відмову військової прийомки допустити до експлуатації БТРи, які виготовлені з бронесталі країн ЄС (йдеться про фінську сталь MiiluxProtection 500). З точки зору концерну проблеми виникли через те, що наявна система стандартизації в ОПК досі частково основана на застарілих радянських стандартах. Водночас, через розбіжності ГОСТ із міжнародними та європейськими стандартами, необхідно проводити ресертифікацію імпортної оборонної продукції, яка закупляється для потреб оборони.

Натомість, Міністерство оборони заявило, що проведений аналіз використаної сталі виявив істотні розбіжності з заявленими параметрами на вміст шкідливих речовин та на стійкість до обстрілу. Крім того, поставлена через посередника сталь не має належного маркування і сертифікатів якості.

Проте вже в грудні 2019 року перші 12 БТР-4Е з «проблемної» партії були передані 92-й механізованій бригаді Збройних Сил України.

Наприкінці січня 2020 року пресслужба ДК «Укроборонпрому» повідомила, що під час вхідного контролю на корпусах, виготовлених ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» (ЛКМЗ), виявлені тріщини зварних з'єднань на корпусах БТР-4Е. Водночас, Міністерство оборони повідомило, що було виявлено «пошкодження „зміцнюючої наплавки“ на зварних з'єднаннях бортів». Керівництво концерну разом із фахівцями Міноборони, Збройних Сил України та підприємств, що виробляють БТР, створило робочу групу для перевірки якості комплектуючих техніки, що перебуває у місцях постійної дислокації у ЗС України. 24 січня робоча група перевірила та виявила наявність пошкоджень зміцнюючої наплавки на зварних з'єднаннях бортів на кількох бронетранспортерах.

На початку листопада 2021 року пресслужба ДК «Укроборонпрому» повідомила, що держпідприємство «Житомирський бронетанковий завод» розпочало серійне виготовлення корпусів для бронетранспортерів БТР-4Е, які раніше виготовляла приватна компанія. Цьому передували відповідні кваліфікаційні випробування за участі представників Міністерства оборони України та Укроборонпрому.

Подальший розвиток

В лютому 2021 року стало відомо, що Харківське конструкторське бюро машинобудування отримало від Міністерства оборони завдання розробити нову колісну багатофункціональну платформу, яка має стати основою для майбутнього БТРа, колісної БМП, САУ, ЗРК та інших машин. Строки виконання цієї роботи невідомі.

Це рішення основане на тому, що наявний серійний БТР-4 був створений ще у 2000-х роках. І хоча на той час у нього були закладені всі сучасні тенденції розвитку бронетехніки, але за 20 років вимоги до цих машин значно змінились.

Йдеться про значне підвищення вимог до бронезахисту, які виросли у рази. Наприклад, захист у лобовій проєкції має бути не лише від калібру 14,5-мм, а 25—30-мм снарядам автоматичних гармат. А протимінний захист має витримувати 8—10 кг фугаси.

Такі вимоги диктують встановлення більш потужної броні із керамічними елементами та використання V-подібного днища, який призводить до збільшення габаритів. В результаті вага сучасних БТРів вже наблизилась до параметрів танків середини XX сторіччя.

Опис конструкції На відміну від радянського сімейства бронетранспортерів (БТР-60/70/80) та їхніх модифікацій, БТР-4 є абсолютно новою суто українською розробкою. Компонування машини аналогічне західним проєктам, на зразок німецького бронетранспортера «Фукс», з відсіком механіка-водія і командира в передній частині корпусу, моторно-трансмісійним відсіком у центрі і десантним відсіком у кормовій частині. Доступ до десантного відсіку здійснюється через задні двері та люки в даху, відсік управління машини оснащений дверима з боків корпусу.

Будова бронетранспортера

Корпус

Корпус БТР-4 модульний, повністю герметичний, броньований, зроблений зі сталевих катаних листів і є несучою конструкцією, на якій встановлено всі агрегати і механізми машини. За стандартом STANAG 4569 машина має другий рівень захисту (Level 2).

Бронетранспортер здатний вплав форсувати водні перешкоди з приводом двома водометними рушіями, встановленими в кормовій частині корпусу по бортах. Для подолання водної перешкоди водій, не виходячи з бронетранспортера, активує водовідбивальний щиток і включає водовідкачувальні насоси.

БТР-4 має три відділення: Переднє — відділення управління (водій і командир). Середнє — моторно-трансмісійне відділення. Заднє — бойове і десантне відділення (стрілець, який управляє бойовим модулем і десант)Бронетранспортер БТР-4 на ХКБД .

У відділенні управління розташовані робочі місця водія (ліворуч) і командира (праворуч), а також органи управління. Спереду розміщені двоє броньованих вікон, збоку — двері, а на даху — люки над робочими місцями. Водійський люк-лаз обладнано перископічними приладами спостереження (ПС). Замість центрального ПС може бути встановлено прилад нічного бачення. Водій здатний управляти БТР із відкритим люком. У лобовому листі навпроти місця командира розташовано шахту люка з блоками приладів спостереження.

У моторно-трансмісійному відділенні (МТВ) встановлюється двигун із трансмісією і роздавальною коробкою, а також іншими підсистемами. Між правим бортом і перегородкою МТВ є лаз із відділення управління в десантно-бойове, що дозволяє залишати БТР командиру і водієві через кормові двері в екстрених ситуаціях.

У десантно-бойовому відділенні розташовано двостулкові двері. На даху десантного відділення є верхні люки. У бортах зроблено бійниці, що закриваються броньованими кришками, для ведення стрільби з особистої стрілецької зброї. У верхніх люках також є бійниця. Індивідуальні сидіння десантників кріпляться до даху десантного відсіку і можуть розташовуватися уздовж бортів навпроти одне одного або по центру машини у бік бортів. Місця, що швидко знімаються, дозволяють трансформацію десантного відсіку під різні завдання, зокрема для перевезення вантажів.

Озброєння Варіації озброєння бойової броньованої машини різнопланові. Існують проєкти, які не мають важкого озброєння і слугують для перевезення піхоти (2 членів екіпажу і 10 десантників), БТР також може бути озброєний відповідно до вимог замовника. Прототип обладнаний локально розробленим новим модулем, який озброєний однією 30-мм автоматичною гарматою, 7,62-мм спареним кулеметом, протитанковими ракетами 9П135M «Конкурс» або Бар'єр (по дві з кожного боку башти) та/або одним 30-мм автоматичним гранатометом (встановленим на місці протитанкової ракети з лівого боку башти).

Бронетранспортер також може бути оснащений модулями озброєння: Бойовий модуль «Грім», Бойовий модуль «Шквал», Бойовий модуль БМ-7 «Парус», Бойовий модуль «БАУ-23х2».

Модуль «Грім»