Американська англійська, іноді англійська мова Сполучених Штатів або англійська США () — сукупність варіантів англійської мови, які є рідними для Сполучених Штатів. Англійська є найпоширенішою мовою в США, а також спільною мовою, що використовується в уряді, освіті та комерції в усіх 50 штатах, окрузі Колумбія та на всіх територіях США, за винятком Пуерто-Рико. З кінця XX століття американська англійська стала найвпливовішою формою англійської мови у світі.

Різновиди американської англійської мови включають безліч патернів вимови, лексики, граматики та, зокрема, ортографії, які є уніфікованими в масштабах країни, але відрізняються від інших форм англійської мови у світі. Будь-який акцент, який сприймається як такий, що не має помітних місцевих, етнічних або культурних маркерів, відомий у лінгвістиці як (General American); він охоплює досить однорідний акцентний континуум, рідний для певних регіонів США, і особливо асоціюється з мовленням у телерадіомовних мас-медіа та високоосвічених колах. Однак історичні та сучасні лінгвістичні дані не підтверджують уявлення про існування єдиного мейнстримного американського акценту. Звучання американської англійської продовжує еволюціонувати: деякі місцеві акценти зникають, але у XX столітті з'явилося кілька більших регіональних акцентів.

Історія

Використання англійської мови у Сполучених Штатах є наслідком британської колонізації Америки. Перша хвиля англомовних поселенців прибула до Північної Америки на початку XVII століття, за якою послідували подальші міграції у XVIII та XIX століттях. Протягом XVII та XVIII століть діалекти з багатьох різних регіонів Англії та Британських островів існували в кожній американській колонії, що уможливило процес інтенсивного та змішування, завдяки якому різновиди англійської мови на території Тринадцяти колоній стали більш однорідними порівняно з різновидами на Британських островах. Таким чином, англійська мова переважала в колоніях ще до кінця першої хвилі імміграції неангломовного населення із Західної Європи та Африки наприкінці XVII століття.

Описи з перших вуст досить однорідної американської англійської мови (особливо на противагу різноманітним регіональним діалектам британської англійської) стали поширеними після середини XVIII століття, тоді як водночас ідентифікація мовців із цим новим різновидом зросла. Починаючи з XVIII століття, американська англійська розвинулася в деякі нові різновиди, включаючи регіональні діалекти, які зберігають незначний вплив від хвиль іммігрантів-носіїв різних мов, переважно європейських.Hickey, R. (2014). Dictionary of varieties of English. Wiley-Blackwell. p. 25.

Деяка расова та регіональна варіативність американської англійської мови відображає моделі географічного розселення, сегрегації та переселення цих груп. Це можна побачити, наприклад, у впливі протестантських іммігрантів XVIII століття — (відомих у США як ) — в Аппалачах, які розвинули , а також у Великій міграції XX століття, що принесла афроамериканську просторічну англійську до міських центрів регіону Великих озер.Mufwene, Salikoko S. (1999). "North American Varieties of English as Byproducts of Population Contacts." The Workings of Language: From Prescriptions to Perspectives. Ed. Rebecca Wheeler Westport, CT: Praeger, 15–37.

Фонетика

Загальноамериканська англійська

Більшість акцентів американської англійської мови підпадають під парасольковий термін, відомий як (General American). Замість того, щоб бути одним конкретним акцентом, загальноамериканська англійська є спектром тих американських акцентів, які самі американці не асоціюють із певним регіоном, етнічною приналежністю або соціально-економічною групою. Риси загальноамериканської вимови найчастіше використовуються американцями у формальних ситуаціях або тими, хто має високий рівень освіти. Регіональні акценти, чиї питомі риси сприймаються як загальноамериканські, включають акценти Північного Мідленду (частини Середнього Заходу), західної частини Нової Англії та Заходу.

Сфера впливу та ступінь поширення звукової системи загальноамериканської англійської є предметом дискусій серед лінгвістів з того часу, як цей термін був уперше використаний близько століття тому. Багато досліджень кінця XX і початку XXI століть показують, що вона поступово витісняє регіональні акценти в міських районах Півдня та внутрішньої Півночі, Нью-Йорку, Філадельфії та багатьох інших регіонах. Загалом можна сказати, що молоді американці уникають своїх традиційних місцевих рис на користь цієї більш загальнонаціональної норми. Крім того, схоже, що навіть сама загальноамериканська англійська еволюціонує: лінгвісти виявляють нові риси у мовців, народжених починаючи з останньої чверті XX століття, такі як та потенційно пов'язаний із цим , які поширюються по всій країні.

Фонологічні особливості Фонологічні (акцентні) особливості, типові для американських діалектів — на противагу британським — включають риси, що стосуються приголосних, такі як (вимова всіх історичних звуків ), (через що metal і medal вимовляються однаково, як ), веляризація L («тверде L») у всіх контекстах (слово filling вимовляється як , а не ), та (yod-dropping) після альвеолярних приголосних (слово new вимовляється як , а не ). Як і в багатьох британських акцентах, є нормою в американських акцентах, хоча лише в певних (слово satin вимовляється як , а не ).

Американські риси, що стосуються голосних звуків, включають різноманітні перед (через що слова Mary, marry та merry зазвичай ), підняття та ковзання преназального (у слові man голосний звук вищий і більш напружений, ніж у map), (слова affecting та effecting часто вимовляються однаково) та принаймні одне зі злиттів голосного . Зокрема, є повним серед більшості американців, а — приблизно у половини. Потрійне злиття –– також є дуже поширеним,Vaux, Bert; Golder, Scott (2003). "Do you pronounce 'cot' and 'çaught' the same?" The Harvard Dialect Survey. Cambridge, MA: Harvard University Linguistics Department. що означає, що такі слова, як baht, bot і bought, є омофонами. Більшість американців вимовляють дифтонг перед глухим приголосним інакше, ніж той самий голосний перед дзвінким приголосним: наприклад, у словах price та bright на противагу prize та bride. Для багатьох мешканців поза межами Півдня перший елемент дифтонга є вищим і коротшим голосним звуком у позиції перед глухим приголосним порівняно з позицією перед дзвінким. Усі ці явища більш детально пояснюються в статті про загальноамериканську англійську.

Дослідження історичного вживання англійської мови як у Сполучених Штатах, так і у Сполученому Королівстві свідчать, що хоча розмовна американська англійська багато в чому відхилилася від , вона є консервативною в кількох інших аспектах, зберігаючи певні риси, які британська англійська XX і XXI століть відтоді втратила: а саме, ротичність. На відміну від американських акцентів, традиційний стандартний акцент (південної) Англії розвинув . Крім того, американські акценти зберігають на початку складів, тоді як, можливо, більшість регіональних діалектів Англії зазнали , особливо в неформальному спілкуванні.

Лексика Процес розвитку нових лексичних одиниць розпочався щойно колоністи в Північній Америці, які розмовляли британською англійською, почали запозичувати назви незнайомої флори, фауни та топографії з індіанських мов. Прикладами таких назв є opossum (опосум), raccoon (єнот), squash (гарбуз), moose (лось) (з алгонкінських мов), wigwam та moccasin. Носії американської англійської інтегрували традиційно неанглійські терміни та вирази у загальнокультурний лексикон; наприклад, з французької; cookie з нідерландської; kindergarten з німецької, та rodeo з іспанської. Назви елементів ландшафту часто є запозиченнями з французької або іспанської, а слово corn, яке в Англії використовувалося для позначення пшениці (або будь-яких зернових), стало позначати кукурудзу — в США.

Інші поширені відмінності між британською (UK) та американською англійською включають: aerial (UK) проти antenna (антена), biscuit (UK) проти cookie/cracker (печиво/крекер), car park (UK) проти parking lot (автостоянка), caravan (UK) проти trailer (трейлер), city centre (UK) проти downtown (центр міста), flat (UK) проти apartment (квартира), fringe (UK; волосся, що спадає на лоб) проти bangs (чубчик) та holiday (UK) проти vacation (відпустка/канікули).

Більшість запозичень з мексиканської іспанської з'явилася після Війни 1812 року, з відкриттям Заходу, наприклад, ranch (тепер поширений ). Завдяки мексиканському кулінарному впливу багато іспанських слів увійшли в загальний вжиток, коли йдеться про певні популярні страви: cilantro (замість coriander — коріандр), queso, tacos, quesadillas, enchiladas, tostadas, fajitas, burritos та guacamole. Ці слова зазвичай не мають англійського відповідника і зустрічаються в популярних ресторанах. Нові форми проживання створили нові терміни (lot, waterfront) і типи житла, такі як log cabin, adobe у XVIII столітті; apartment, shanty (халупа) у XIX столітті; project, condominium, townhouse, у XX столітті; та їхні частини (, breezeway, ). Промисловість та матеріальні інновації з XIX століття і далі надали характерні нові слова, фрази та ідіоми через розвиток залізниць (див. детальніше в залізничній термінології) та транспортну термінологію, починаючи від типів доріг (dirt roads, freeways) до інфраструктури (parking lot, overpass, rest area), і закінчуючи автомобільною термінологією, яка сьогодні часто є стандартною в англійській мові на міжнародному рівні.A few of these are now chiefly found, or have been more productive, outside the U.S.; for example, jump, "to drive past a traffic signal"; block meaning "building", and center, "central point in a town" or "main area for a particular activity" (cf. Oxford English Dictionary). Вже існуючі англійські слова — такі як store, shop, lumber — зазнали зміни значень; інші залишилися в США, тоді як у Британії вони змінилися. Наука, урбанізація та демократія стали важливими факторами, що зумовили зміни в письмовій та усній мові Сполучених Штатів. Зі світу бізнесу та фінансів прийшли нові терміни (merger, downsize, bottom line), зі спортивної та гральної термінології прийшли, окрім специфічного жаргону, поширені повсякденні американські ідіоми, зокрема . Назви деяких американських винаходів залишилися здебільшого обмеженими Північною Америкою (elevator [окрім авіаційного значення], gasoline), як і певні автомобільні терміни (truck, trunk).

Нові іноземні запозичення з'явилися з європейською імміграцією до США в XIX та на початку XX століття; зокрема, з їдишу (chutzpah, schmooze, bupkis, glitch) та німецької (hamburger, wiener). Велика кількість англійських колоквіалізмів з різних періодів мають американське походження; деякі з них втратили свій американський колорит (від OK та cool до nerd і ), тоді як інші — ні (, for sure); багато з них нині є виразно старомодними (swell, groovy). Деякі англійські слова, що зараз загальновживані, такі як hijacking, disc jockey, boost, bulldoze та jazz, виникли як американський сленг.