Паланкі́н ( від чи ) — ноші, крісло або кузов, (найчастіше) на двох жердинах. Засіб пересування у вигляді критого крісла або ложа, закріпленого на двох жердинах, яке переносили носильники.
Історія У Стародавньому Римі паланкіни відомі під назвою лектика ().
Вони стали дуже рідкісними з XIX століття, але таке переносне крісло використовувалося як елітна форма транспорту протягом багатьох сторіч, особливо в культурах, де жінки були ізольовані від суспільства поза їх помешканням.
У літературі в описах побуту західноєвропейського міста XVIII ст. цей тип міського транспорту називають портше́зом (від , у самій Франції європейській паланкін називався chaise à porteurs).
Джерела