Та́чка — простий пристрій для транспортування вантажів, який використовує принцип важеля для зменшення докладеного зусилля. Складається з кузова, коліс (колеса) та руків'їв.
Слово «тачка» походить від тачати («гнати», «котити»), спорідненого зі дієсловами точити, текти, з («крутити», «качати») і (так само). Можливо, спорідненим є слово «тачанка».
Історія
Греція Тачка винайдена в античній ГреціїM. J. T. Lewis, S.470ff.. Два списки 408—407 і 407—406 років до н. е. згадують цей пристрій.
Китай Різні перекази приписують винайдення тачки китайському полководцю і державному діячу епохи Трицарства Чжуге Ляну.
Середньовіччя У середньовічній Європі тачка з'явилася між 1170 і 1250 роками. Колесо цих тачок знаходилося спередуM. J. T. Lewis, стр.453-475Matthew Paris: Life of SS Alban and Amphibalus . Можливо європейська тачка розвинулася з носилок, в яких передній носій замінений колесом.
Наводимо уривок з праці Георга Агріколи De Re Metallica (1556 р.), який саме присвячений опису конструкції тачки пізнього Середньовіччя:
І саме в пізньому середньовіччі з'являються конструкції тачки наближені до іншого транспортного засобу гірників — вагонетки. Такими можна вважати так звані тачки-«собаки», або «угорські собаки» — найпоширеніші візки у ті часи. Ось як описує їх Г. Агрікола (1556 р.):
Новий час У сучасному сленгу — «тачка», «крута тачка» — «автомобіль».
Див. також Вагонетка Угорський собака Кравчучка
Примітки
Література M. J. T. Lewis: «The Origins of the Wheelbarrow», в Technology and Culture, том 35, № 3 (июль 1994), стр. 453—475 Andrea L. Matthies: «The Medieval Wheelbarrow», в Technology and Culture, том 32, № 2, часть 1. (апрель 1991), стр. 356—364
Better Homes and Gardens guide to picking a wheelbarrow Посилання