Джалал-Абадська область () — адміністративно-територіальна одиниця Киргизстану. Обласний центр — місто Манас (колишній Джалал-Абад). Населення — 962,2 тис. осіб (на 2005 рік). Джалал-Абадська область була утворена 21 листопада 1939 року. 27 січня 1959 року вона стала частиною Ошської області, але була поновлена, як область 14 грудня 1990 року. Адміністративна одиниця складається з 8 районів і 4 міст обласного значення.

Географія Джалал-Абадська область займає площу 33,700 км² (16.9% території всієї країни) і знаходиться у центрально-західній частині Киргизстану.

Південний край області є частиною Ферганської долини. Решта частина області має гірський рельєф. М41, основний автошлях з півночі на південь, сполучає місто Бішкек з містом Ош, має кривий маршрут, що проходить центром області. Інша дорога йде через південний край області майже до західного краю, а потім повертає на північний схід до долини Чаткал, до Кизил-Адиру, що у Талаській області. Інша дорога (закрита у зимовий час, вимагає джип із серії Фергани) простягається на схід до Казармана і міста Нарин.

Невід'ємною частиною енергетичної системи країни є Токтогульське водосховище, яке поставляє електроенергію і воду для Киргизстану і сусідніх країн.

Історія Гірські регіони області заселили кочові племена киргизів-скотарів, тюркомовних переселенців з Алтаю. У більш рівнинних регіонах тривалий час зберігалися автохонні індоєвропейські групи іранського походження. До кінця середніх віків, після інтенсивних тюрксько-монгольських міграцій, вони поступово тюркизувалися, але зберегли досить розвинену міську та землеробську культуру: так утворюється узбецький етнос. Цей етнокультурний поділ за рівнем рельєфу у Ферганській долині в цілому і в області зокрема зберігався з кінця середніх віків до нашого часу, поки, вже після встановлення адміністративно-територіального поділу Киргизької РСР, групи традиційно гірських киргизів перейшли на осілий спосіб життя і переселилися ближче до підніжжя гір. Територія області до кінця XIX століття перебувала під контролем Кокандського ханства, поки і ханство, і залежні від нього території не увійшли до складу Російської імперії. Власне Жалалабатська область була утворена в 1939 році. Потім, під час програми з адміністративно-територіального укрупнення, вона була скасована в 1959 році (увійшла до складу Ошської області). Згодом знову відновлена у 1990 році, через швидке зростання її населення.

У листопаді 2005 року, в колоніях Джалал-Абадської і Чуйської областей стався найгучніший тюремний бунт на пострадянському просторі. Заколот був припинений за допомогою вогнепальної зброї і бронетехніки. За офіційними даними, в ході операції загинули кілька десятків осіб.

Населення Станом на 2011 рік в області проживає 1 036 700 осіб (20 % населення Киргизстану), населення за даними статистики 2003 року — 834 тис. осіб, густота населення 26 осіб на 1 км² (в долинах 200—500 осіб 1 км², в горах 0-5 осіб 1 км² . Для області традиційно характерна висока народжуваність, особливо в сільській місцевості, хоча вона значно знизилася. У населенні області переважають киргизи (близько 72%), узбеки (близько 25%), які складають основну масу прикордонного населення Ферганської долини, є невелика кількість росіян і турків. Основна релігія — іслам світського спрямування, з домішками шаманізму в середовищі киргизів. Середній розмір домогосподарства в області — 5,5 людини (найвищій показник в республіці). Сільські киргизи спочатку кинулися в Джалал-Абад, потім у Чуйську область і Фрунзе (Бішкек), а останнім часом на заробітки до Росії. Високогірні райони області є регіоном традиційного проживання киргизів — кочівників і скотарів (див. Тюрки), що складають абсолютну більшість населення області. Але в силу свого прикордонного положення поруч з Узбекистаном, в області висока частка різноманітних етнічних меншин. За даними перепису 1999 року, в області проживало 868 тис. жителів (962 тис. у 2005 році) — 18 % населення країни.

Національний склад +Етнічний склад населення області: Чисельність в 1989 році % Чисельність в 1999 році % Чисельність в 2009 році % всього 743 279 100,00 % 869 259 100,00 % 1 009 889 100,00 % Киргизи 452 868 60,93 % 607 036 69,83 % 725 321 71,82 % Узбеки 175 705 23,64 % 212 030 24,39 % 250 748 24,83 % Росіяни 54 024 7,27 % 17 930 2,06 % 9 120 0,90 % Турки 4 413 0,59 % 4 842 0,56 % 5 842 0,58 % Таджики 4 525 0,61 % 5 236 0,60 % 5 642 0,56 % Татари 15 936 2,14 % 6 933 0,80 % 3 694 0,37 % Уйгури 3 360 0,45 % 3 776 0,43 % 3 271 0,32 % Курди 8 173 1,10 % 2 158 0,25 % 1 902 0,19 % Азербайджанці 586 0,08 % 259 0,03 % 996 0,10 % Українці 9 503 1,28 % 2 463 0,28 % 789 0,08 % Казахи 1 564 0,21 % 1 130 0,13 % 692 0,07 % Хемшили …По переписи 1989 года хемшилы включались в состав армян … 382 0,04 % 352 0,03 % Корейці 672 0,09 % 377 0,04 % 237 0,02 % Німці 4 425 0,60 % 672 0,08 % 210 0,02 % Башкири 1 055 0,14 % 392 0,05 % 164 0,02 % Чеченці 255 0,03 % 114 0,01 % 89 0,01 % Араби 65 0,01 % 861 0,10 % 75 0,01 % Грузини 200 0,03 % 116 0,01 % 51 0,01 % Туркмени 137 0,02 % 33 0,00 % 46 0,00 % Перси 43 0,01 % 58 0,01 % 46 0,00 % Білоруси 624 0,08 % 115 0,01 % 45 0,00 % Балкарці 126 0,02 % 49 0,01 % 44 0,00 % Вірмени 730 0,10 % 109 0,01 % 38 0,00 % Дунгани 60 0,01 % 24 0,00 % 36 0,00 % Кримські татари 2 261 0,30 % 18 0,00 % 31 0,00 % інші 1 969 0,26 % 2146 0,29 % 408 0,05 %

Економіка Основні соціально-економічні показники

Населення: 1 023 200 (оцінка на 1 січня 2010) Зайняте населення: 390 700 (2008) Чисельність зареєстрованих безробітних: 18 707 (2008) Експорт: 87,1 млн. $ (2008) Імпорт: 111,5 млн. $ (2008) Прямі іноземні інвестиції (2008): 16,8 млн. $

Економіка Індустріалізація області, що проводилася за часів СРСР, виражалася в основному в будівництві великих ГЕС, основний кваліфікований обслуговчий персонал на яких був з РРФСР і УРСР. Тоді ж інтенсивно розвивалося бавовництво, іригаційне зрошення в умовах колгоспних і радгоспних господарств, де було задіяно киргизьке і узбецьке населення. Розпад СРСР призвів до деіндустріалізації краю, як і країни в цілому, занепаду технологічно оснащеного сільського господарства. Адміністративна одиниця страждає від безробіття, що досягає 70%. В області в минулому вівся інтенсивний видобуток нафти, газу, кам'яного вугілля (Кок-Янгак, Таш-Кумир) і поліметалічних руд. Основний внесок в економіку приносить електроенергія з каскаду ГЕС і водосховищ на річці Нарин: Токтогульське водосховище, Курпсайське водосховище, Таш-Кумирське водосховище, Учкурганське водосховище). За радянських часів помітним був внесок у машинобудування, електротехніку, будівництво, бавовно-очисну, легку та харчову промисловості. У Ферганській долині розвинене поливне землеробство. Спеціалізація: зернові, бавовник, тютюн, виноград, садівництво, тваринництво (вівці, кози, корови, коні), шовківництво; на схилах - богарне землеробство. У горах найважливіша галузь — вівчарство.

Населені пункти

В області 10 міст: Базар-Коргон Кара-Куль Кербен Кок-Джангак Кочкор-Ата Майлуу-Суу Манас Таш-Кумир Токтогул Шамалдуу-Сай

Райони Джалал-Абадської області Джалал-Абадська область поділена на 8 районів:

Район Центр Аксийський район місто Кербен Ала-Букинський район село Ала-Бука Базар-Коргонський район || місто Базар-Коргон |- | Ноокенський район село Маси Сузацький район село Сузак Тогуз-Тороуський район село Казарман Токтогульський район місто Токтогул Чаткальський район село Каниш-Кия

Визначні пам'ятки Область має в своєму розпорядженні рекреаційно-туристичний матеріал. Тут розташовано три особливо охоронювані природні території: Беш-Аральський державний заповідник, Сари-Челекський державний біосферний заповідник і Падишатинський державний заповідник. Сам обласний центр — місто Джалал-Абад здавна є курортом (мінеральні джерела). Також на території області розташовані Арсланбобські водоспади, озеро Сари-Челек; середньовічний мавзолей Шах-Фазіль (XIII століття).

Керівництво Джалал-Абадської області Голови облвиконкому Сурамбаєв Камбарали (листопад 1939 — 1940) Айдаров Бекбо (1940 — листопад 1940) Токобаєв Молдогази (1940 — 1941) Суєркулов Абди Суєркулович (червень 1941 — жовтень 1942) Шабаєв Досу (січень 1943 — грудень 1943) Ішимов Бекмолдо (1944 — 1946) Курманалієв Іанбет (1946 — 194.7) Шаназаров (1947) Рисбаєв Абдикарім (1949 — 1951) Кульмірзаєв У. (1951 — 1955) Ташиєв Кулназар (1955 — 1959)

1-і секретарі обкому КП Киргизії Ващук Микола Дем'янович (листопад 1939 — 194.2) Нікулін Віктор Михайлович (травень 1944 — 1944) Шабаєв Досу (1944 — 1946) Аманов Муктали (1946 — 1949) Джаналієв Кадирали (січень 1949 — лютий 1951) Аламанов Баян (лютий 1951 — 1955) Балтагулов Тюрегельді Балтагулович (1955 — січень 1959) Кутманова Зебікан Кутманівна (лютий 1991 — серпень 1991)

Персоналії Боконбаєв Джоомарт — киргизький письменник.

Примітки

Посилання Державний Інтернет портал — Джалал-Абадська область Місцеве самоврядування Джалал-Абадської області