Шпи́лька ( < сер.-в.-нім. spille), рідко була́вка — пристрій, що використовується для кріплення предметів або речей разом. Являє собою голку з тупою або кулястою головкою на одному кінці. Шпильки, як правило, зроблені із сталі, міді або латуні. Шпильки виготовляють шляхом розтягування тонкого дроту, заточення вістря і додавання голівки. Деякі шпильки схожі на цвяшки, але тонші і довші.
Історія Шумери використовували шпильки, виготовлені з кістки і заліза, для сколювання тканин ще в III тис. до н. е.
Види Французька шпилька — голка з головкою Англійська шпилька — застібка із замочком Шпилька для волосся — предмет для заколювання волосся в зачісці у вигляді дротяної петельки або двозубчастої вилочки Шпилька для краватки — традиційна чоловіча ювелірна прикраса, призначена для кріплення шийної хустки до сорочки, була в моді переважно в XIX — початку ХХ століття. Шпилька для капелюха — шпилька з декоративною головкою, що служить для кріплення капелюшка до волосся або декоративних елементів (стрічок, квітів) до капелюшка. Канцелярська кнопка — шпилька, призначена для кріплення чого-небудь (найчастіше паперу або тканини) до твердої поверхні, яку можна проткнути. Має невелику довжину і об'ємне або широке плоске навершя. Ентомологічна шпилька — спеціальні голки, що застосовуються для прикріплення комах в ентомологічних колекціях.
Мовні звороти Підпускати шпильку — говорити ущипливі слова Пускати шпильку — робити ущипливе, єхидне зауваження кому-небудь Як на шпильках сидіти — хвилюватися, виявляючи неспокій, нетерпіння Як на шпильки посадити — заставити хвилюватися, відчувати тривогу
Інше «» () — польський сатиричний тижневик (1935—1994) «Шпилька» — розмовна назва дуже тонких підборів
Див. також Шпилька (деталь)
Примітки
Посилання