Тальков Ігор Володимирович (; 4 листопада 1956, Грецівка, Тульська область, РРФСР, СРСР — 6 жовтня 1991, Санкт-Петербург) — радянський і російський поет, співак, актор і композитор.
Сім'я та походження Дід по батькові — Максим Максимович Талько — спадковий козак — українець Бабуся по батькові — Олена Ан. Талько — полька Батько — Володимир Максимович Тальков (1907—1978)Стаття — Співак Багатостраждальній Росії Дід по матері — Юлій Рудольфович Швагерус — німець Бабуся по матері — Тетяна Іванівна (до шлюбу Мокроусова) — ставропольська казачка Мати — Ольга Юліївна Талькова (до шлюбу Швагерус) (3 березня 1924 — 24 квітня 2007), померла від раку стравоходу Старший брат — Володимир Володимирович Тальков (нар. 14 квітня 1953) — скульптор, зробив пам'ятник Петру Столипіну в Саратові, спільно зі скульптором В'ячеславом Кликовим; у нього є два сини — племінники Ігоря: Володимир Тальков (нар. 1982) і Георгій Тальков (нар. 20 квітня 2000). Володимир Тальков став концертним директором барда Миколи Ємеліна, він супроводжував Ігоря на концертах і під час запису пісень, коли вбили Ігоря, Володимир був у Гамбурзі. За словами Володимира, Ігор Тальков та Ірина Аллегрова дружили сім'ями.
Дитинство та молодість
Ігор Тальков народився 4 листопада 1956 року в дворянській сім'ї. Батьки були репресовані, познайомилися у в'язниці, де й народився старший син Володимир. Після реабілітації батьки не могли проживати в Москві, тому були відправлені для проживання в місто Щекіно. В дитинстві ходив у музичну школу по класу баяна. Також серйозно займався хокеєм, але не вступивши у школи жодного з московських клубів, сконцентрувався на музиці. У старших класах грав на гітарі та фортепіано. Нотної грамоти не знав. Після завершення школи Тальков вирішив вступити до театрального училища, але спроби були марними. Він пішов до Московського педінституту, де навчався на фізичному факультеті. Після півроку навчання залишає його та йде в армію. Саме там проявився його музичний талант і «бунтарство».
Професійна діяльність З 1976 року Ігор Тальков починає професійно виступати на сцені. Але гострі «соціальні» тексти молодого поета не були сприйняті владою. Протягом 10 років Тальков писав пісні, не маючи можливості їх виконувати на сцені. В 1987 Ігор виконав пісню «Чистые пруды» композитора Давида Тухманова. Ця пісня зробила його відомим. Але він став відомий лише як ліричний виконавець балади, а не як співак, якому небайдужа доля його країни. У 1989 Тальков знявся у двох фільмах — «Князь Серебряный» та «За последней чертой».
Вбивство Ігор Тальков загинув 6 жовтня 1991 року під час конфлікту за лаштунками Палацу спорту «Ювілейний» у Санкт-Петербурзі. Того дня співак мав виступати після співачки Азизи, однак її охоронець Ігор Малахов зажадав від організаторів змінити порядок виступів, що спричинило невдоволення команди Талькова.
Під час суперечки між Тальковим, Валерієм Шляфманом та Малаховим виникла бійка. За версією слідства, кікбоксер Малахов дістав пістолет і зробив кілька пострілів, після чого Шляфман відібрав зброю та почав стріляти сам. Одна з куль влучила в Ігоря Талькова, який помер на місці.
Дискографія
Прижиттєва Чистые пруды (1987)
Посмертна Россия (1991)Альбом був записаний для касети, але до релізу Тальков не дожив. Матеріал після загибелі співака був виданий на платівках. Моя любовь (1993) Этот мир (1993)
Відеокліпи Чистые пруды (1988) Россия (1989) Кремлёвская стена (1990) Уеду (1990, у дуеті зі своїм сином) Летний дождь (1991) Моя любовь (1991)
Примітки
Посилання