Орест Маркович Новицький (25 січня (6 лютого) 1806, Пилипи, Волинська губернія — 4 червня (16 червня) 1884, Київ) — український філософ, перший професор філософії Київського університету. Автор підручників та фундаментального твору «Постепенное развитие древних философских учений в связи с развитием языческих верований». Представник київської школи філософського теїзму.
Біографія Орест Маркович народився 6 лютого 1806-го року в селі Пилипи на Волині (тепер село Пилипівка), Чуднівський район Житомирської обл.), в заможній багатодітній родині. Походив з волинського шляхетського роду, хоча його батько та дід були священиками. Початкову освіту та виховання отримав удома, його батько знав латину, шанував класичну літературу. Слідуючи родовій традиції Орест (як і його старші брати) отримав богословську освіту: з 1817 р. — Острозьке духовне училище та семінарія, з 1827 р. — Київська духовна академія. Закінчивши академію в 1831 році, працював її доцентом, а в 1834—1850 рр. — професором Київського університету (викладав філософію, психологію і логіку). Автор підручників з психології (1840) та логіки (1841, 1844). Декан першого відділення філософського факультету (1838—1839, 1840—1841, 1845, 1846—1850). З 1850 року, в зв'язку з обмеженнями викладання гуманітарних наук і, зокрема, забороною викладання філософії в Російській імперії, залишив посаду та викладацьку діяльність. До 1869-го року працював цензором Київського цензурного комітету. Працюючи на цій посаді, 27 червня 1863 року надіслав листа до міністра внутрішніх справ Петра Валуєва, у якому йшлося про рукопис притч Ісуса Христа в перекладі українською мовою авторства Пилипа Морачевського. Новицький висловився проти цього видання, стверджуючи, що читати євангельські тексти українською не варто, оскільки освіта в Росії «відбувається на загальноросійській мові і вживання в училищах малоросійської говірки ніде не допускається»Малоросійський творець Валуєвського циркуляру. Також вважав, що «навіть порушення питання про користь та можливість вживання цієї говірки в школах сприйняла більшість малоросіян з обуренням. Вони достатньо ґрунтовно доводять, що ніякої особливої малоруської мови не було, немає і бути не може, і що говірка їхня, вживана простолюдом, є та ж російська мова, лише зіпсована впливами на неї Польщі» та що для простого українського люду «загальноросійська мова» більш зрозуміла, аніж «малоросійська»Петро Кралюк. Орест Новицький — релігійний філософ, що «створив» Валуєвський циркуляр/Релігійно-інформаційна служба України.
Активну наукову діяльність покинув у 1860-х рр.
Помер 16 червня 1884 року, похований на Замковій горі в Києві (некрополь Флорівського монастиря).
Наукові погляди Раннє дослідження «Про духоборів», створене за підтримки архімандрита Інокентія (Борисова) (викладача, ректора Київської духовної академії, майбутнього св. архієпископа Херсонського) для митрополита Євгенія (Болховитинова) і захищене як магістерська дисертація у 1831 році, було піонерським в своїй царині. Йому належить також першість у дослідженні індійської релігійно-філософської думки. У цих та в наступних роботах Орест Маркович показав себе уважним та неупередженим дослідником, якого цікавить і духовні, й матеріальні причини історичних явищ. Беззаперечним є рідство розмислів Новицького з ідеалістичною школою німецької філософії XIX ст. Саме на ґрунті вирішення основного питання філософії відбулась полеміка О. М. Новицького з М. Г. Чернишевським, наслідки якої визначили долю праць нашого співвітчизника в наступному столітті. Для Ореста Марковича неприйнятним було відкидання духовного досвіду та нівелювання людської істоти лиш до фізіологічних функцій, яке пропонували матеріалісти.
Праці «О духоборцах» (1831) «О первоначальном переводе Святого Писания на славянский язык» (1837) «Об упреках, делаемых философии в теоретическом и практическом отношениях, их силе и важности» (1838) [http://minervium.com/philosophy/Novickij-O-razume.html «О разуме как высшей познавательной способности» (1840)] [http://minervium.com/psychology/Novickij-Rukovodstvo-k-opytnoj-psihologii.html «Руководство к опытной психологии» (1840)] «Очерк индийской философии» (1844) «Краткое руководство к логике с предварительным очерком психологии» (1844) «Постепенное развитие древних философских учений в связи с развитием языческих верований» (1860, не завершений)
Див. також Беренштам Вільям Людвігович
Примітки
Джерела Є. М. Причепій, А. М. Черній, Л. А. Чекаль. Філософія, підручник. Київ, «Академвидав», 2005 Ткачук М. «Орест Новицький як філософ та історик філософії», НаУКМА, 1996 Ізборник. НОВИЦЬКИЙ Орест Маркович
Література Новицький, Орест Маркович //
Посилання Новицький Орест Маркович // Українська Релігієзнавча Енциклопедія Новицький //