Лихота Михайло Андрійович (* 5 квітня 1930, с. Злоцьке, Новосондецький повіт, Краківське воєводство, Польща — † 18 листопада 1994, Київ) — редакційно-видавничий працівник, народний маляр.
Народився в селі Злоцькому на Лемківшині. Дітей у Михайлових батьків, як і в усіх лемківських родинах, було багато — 7 (Михайло — четвертий).
Неповну середню освіту здобув у 1944 р. в Криниці. У 1945 р. переселений в Україну (Копичинці на Тернопільщині). У 1949 р. закінчив середню школу і вступив на художнє відділення редакційно-видавничого факультету Українського поліграфічного інституту у Львові, який закінчив у 1954 р.
Після служби у війську працював технічним редактором, у 1958 р. призначений завідувачем видавничого відділу видавництва «Дніпро» у Києві, а з 1963 по 1991 був заступником директора з виробництва.
Вільний час віддавав мистецтву живопису. Церква в житті лемків відігравала важливу роль у культурному і національному контексті. В Сяноці ще у часи Київської Русі існувала школа переписування церковних книг. З ініціативи церкви створювались школи іконопису, церковні братства, школи-дяківки. На засадах церковного іконопису зростав талант лемківського маляра примітивіста Никифора Дровняка, Дизидерія Милого, Юліана Мушки, Степана Гапака та багатьох інших.
Їхнім послідовником став і Михайло Лихота. Натхнення він черпав у творчості Никифора Дровняка (Nikifor Krynicki), і у своїх роботах намагався продовжити життя унікальної Лемківської церкви.
Створив цикл картин «Церкви Лемківщини». На персональній виставці у Львівському скансені (травень 1994) експонувалося 70 полотен з зображенням цікавих лемківських храмів. Виставка ця була повторена у м. Бережанах (1994), Тернополі (1995). Мріяв доповнити колекцію і видати альбом картин, але передчасна смерть перешкодила цьому.
У 2010 році відбулася виставка «Лемківська церква» в Копичинському музеї театрального мистецтва Тернопільщини. Відвідувачі мали змогу побачити 51 картину Михайла Лихоти.
За заслуги па книговидавничій ниві М. А. Лихоті присвоєно звання Заслуженого працівника культури.
З іменем Михайла Лихоти тісно пов'язане створення у Києві товариства «Лемківщина».
«О, буйнокрилий легіню, посланцю славного
Лемківського краю, проспівай нам пісню зелених гір.
Михайло усміхнувся і почав стиха, проникливо:
«Ой верше, мій верше, мій зелений верше ... »
Він співав і ніби бачив гори й доли,
свою стражденну батьківщину,
і тужна пісня виливалася із зболеного серця!»
Такими зворушливими словами звернувся до Михайла Лихоти, колишнього жителя Копичинець, а на той час - знаменитого киянина великий український поет Володимир Сосюра
Джерела https://web.archive.org/web/20110815093102/http://krayani.lemko-centre.org/actual