Ле́слі Ві́льям Ні́льсен (; 11 лютого 1926, Реджайна, Саскачеван, Канада — 28 листопада 2010, Форт-Лодердейл, Флорида, США) — американський комедійний актор.

Раннє життя Народився 11 лютого 1926 року в Реджайні, Саскачеван. Його мати, Мейбл Елізабет (до шлюбу Дейвіс), іммігрантка з Вельсу, а батько, Інґвард Еверсен Нільсен (1900—1975), із Данії та працював констебелем в Королівській кінній поліції Канади. Друга дитина в сім'ї. Має старшого брата Еріка Нільсена (1924—2008), який був депутатом парламенту Канади, обіймав посаду міністра та заступника прем'єр-міністра Канади (1984—1986). Також у нього є зведений брат Ґілберт Нільсен від іншого шлюбу батька.

Його двоюрідний дядько, Жан Гершольт, займався акторством та відомий у роллі доктора Крістіана з однойменного серіалу. Про нього Нільсен говорить 1994 року для Boston Globe:«Я дуже рано зрозумів, що коли згадував свого дядька, люди дивилися на мене так, ніби я найбільший брехун у світі. Тоді я запрошував їх додому, показував глянцеві фотографії 8×10, і їх погляди різко змінювалися. Тож я починав задумуватися, що, можливо, акторство — не така вже й погана ідея, хоча я був дуже сором'язливий і зовсім не мав сміливості до цього. Мій дядько помер незабаром після того, як я опинився в такому становищі, щоб його знати. Шкодую, що не мав змоги ближче з ним познайомитися».Дитинство Нільсен провів разом із сім'єю у Форт-Нормані (нині Туліта) у Північно-Західних територіях, де його батько служив у Королівській кінній поліції Канади. 1930 року вони переїхали до Едмонтона. Його батько був жорстокою людиною. Він бив свою дружину й синів, тож Леслі прагнув утекти. Після закінчення Вікторійської середньої школи в Едмонтоні 1943 року, 17-річний вступив до Королівських військово-повітряних сил Канади, хоч в нього і була глухоту й більшу частину життя він носив слухові апарати. Нільсен проходив навчання як повітряний стрілець під час Другої світової війни. Після закінчення війни його демобілізували, і він недовго працював диск-жокеєм на радіостанції в Калгарі, провінція Альберта, перш ніж вступити до Академії радіомистецтва Лорна Ґріна в Торонто.

Кар'єра Нільсен ріс разом зі своїми молодшими братами в селі на півночі Канади, де постачання продуктів було лише два місяці на рік. Потім сім'я переїхала на південь, в місто Едмонтон, де хлопці відвідували школу. Під час Другої світової війни Леслі Нільсен був прийнятий в Королівські військово-повітряні сили Канади. Після закінчення служби Нільсен працював диктором на місцевому канадському радіо.

Леслі Нільсен говорив, що зобов'язаний своїми акторськими здібностями суворому батьку, якому він частенько брехав, щоб уникнути покарань. В 1949 році, після навчання в нью-йоркському театрі, Нільсен вирішив посвятити себе акторському мистецтву. Він переїхав до Нью-Йорку, де отримав свою першу телевізійну роль в «Battleship Bismarck». Протягом декількох років Леслі Нільсен грав в різних телевізійних драмах, включаючи «Tales from Tomorrow» (1951).

У середині п'ятдесятих Леслі Нільсен переїхав в Голлівуд, де вперше знявся в кіно. «Заборонена планета» (1956) — кінодебют Нільсена. В 1960—1970-і рр. актор отримував в основному незначні ролі. За цей період Леслі Нільсен знявся в 50 фільмах, включаючи відносно відомі «Harlow» (1965), «The Plainsman» (1966), «Пригоди „Посейдона“» (1972), але великої популярності так і не отримав.

На початку вісімдесятих Леслі Нільсен вирішив кардинально змінити своє амплуа. На зміну серйозному герою приходить комедійний актор. Поворотною точкою була вдала комедія «Аероплан!» (1980). Нільсен поступово ставав все відомішим і відомішим. В 1982 році Леслі Нільсен знявся в декількох серіях в «Поліцейський відділ! В кольорі», граючи детектива Френка Дребіна. Персонаж отримав своє продовження в комедії «Голий пістолет» (1988) з режисурою відомої трійці Цукер-Абрахамс-Цукер. Фільм став хітом, а Леслі Нільсен — відомим і в нашій країні. Пізніше зняли два вдалих продовження фільму — «Голий пістолет 2½: Запах страху» (1991), «Голий пістолет 33⅓: Остання образа» (1994). Леслі Нільсен говорив, що робота з Цукерами і Джимом Абрахамсом для нього була великою удачею.

Потім були інші фільми. В наступному десятиріччі в кар'єрі Нільсена були і серйозні провали («Містер Магу» (1997), «Шостий елемент» (2000), «Дракула: Мертвий і задоволений цим» Мела Брукса), і безумовні удачі («Невинищений шпигун» (1996), «Без вини винний» (1998), «Дуже страшне кіно 3» (2003). Одночасно з цим Леслі Нільсен повернувся на телебачення, знімаючись в різних телешоу і серіалах, які мали великий успіх.

Леслі Нільсен помер 28 листопада 2010 року уві сні в лікарні міста Форт-Лодердейл (Флорида) від ускладнень, викликаних пневмонією.

Фільмографія

Кінофільми

Телебачення

Примітки

Посилання Відгуки про Леслі Нільсена