За́болоньНаголос подано за (від бо́лонь — «м'яка кора») — периферійна провідна частина деревини, світлішого кольору, ніж центральна ядрова.
Використання заболоні Тувинці, буряти, калмики і шорці для приготування кисломолочного продукту під назвою «тарак» як первинну закваску (окрім старого тарака (добового)), вживають свіжу заболонь (внутрішню частину кори) молодої шелюги (верби) у складі закваски для тарака Похлебкин В. В. Национальные кухни наших народов (Основные кулинарные направления, их история и особености. Рецептура). —М.: Пищевая пром-сть, 1980. —304 с..
В Якутії тільки на початку XIX століття з'явилися перші спроби сіяти зерно, і то біля міст Якутська і ОлекмінськаВерзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576 с. . У царські часи Якутська біднота майже не вживала хліба та овочів. Замість хліба якутські бідняки вживали в їжу соснову заболонь (між корою і деревиною), а частіше — кореневище болотної рослини — сусака.
Див. також Деревина Ядрова деревина
Примітки
Посилання