Ко́сть Олексі́йович Гордіє́нко, або Костянтин Олексійович Гордієнко (3 жовтня 1899, с. Микитинці — 18 грудня 1993, Харків) — український письменник, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
Біографія Народився 3 жовтня 1899 року у с. Микитинці на Хмельниччині, в сім'ї робітника. У 1910 році разом з батьками переїхав до Одеси, де в 1917 р. закінчив ремісничу школу. Працював у майстернях, на хімічному і рафінадному заводах, тут прилучився до революційної боротьби. Якийсь час працював відповідальним секретарем селянської газети «Більшовик», редактором балтської повітової газети «Червоне село».
У 1922—27 роках Гордієнко жив у Харкові, належав до спілки пролетарських письменників «Гарт», працював у газеті «Вісті ВУЦВК». Працював поряд з Василем Блакитним, Олександром Довженком, Остапом Вишнею.
В середині 1920-х починає друкуватися в журналах і газетах, виходять у світ перші книжечки.
У 1929 році оселився у Лебедині. За свідченням самого письменника, лебединський період був найплідніший у його творчому житті.
У 1934 році Гордієнко — член спілки письменників України.
У роки Німецько-радянської війни К. Гордієнко працював у газетах «Радянська Україна», «Соціалістична Харківщина».
Крім художніх творів перу К. Гордієнка належить також кілька книжок-спогадів, роздумів про літературу, народні характери, мову («Лінія пера» (1932), «Слово про слово» (1964), «Рясне слово» (1978)).
Помер К. О. Гордієнко 18 грудня 1993 року в Харкові. Похований там же (кладовище № 2).НЕКРОПОЛІ ХАРКІВЩИНИ
Боротьба з канцеляризацією мови
Кость Гордієнко, добрий знавець народної мови, писав:
Щоб наочно показати читачеві, які є канцелярські штампи і в публікаціях газет, і навіть у художніх творах, Кость Гордієнко склав маленьку «новелу»:
Нагороди та вшанування пам'яті За трилогію «Чужу ниву жала» (1940), «Дівчина під яблунею» (1954), «Буймир» (1968) К. Гордієнко удостоєний Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
За великі досягнення в літературі К. О. Гордієнко був також нагороджений орденами «Трудового Червоного Прапора» та «Знак Пошани», медалями.
Ім'я Костя Гордієнка присвоєно муніципальній премії (м. Харків) за найкращий прозовий твір року. А до 110-ї річниці визнаного майстра української прози відбулися ювілейні вечори в обласній організації «Просвіта» та в Літературному музеї міста.
Твори Федько (1925) Харчевня «Розвага друзів» (1925) Червоні роси (1926) Автомат (1928) Славгород (1929) Мудриголови Повість про комуну (1930) Атака (1931) Зерна (1934) Чужу ниву жала (1940) Дівчата — подруги (1941) Листи до друзів (1942) Вірність (1943) Сильніше смерті (1946) Б'ють джерела (1947) Заробітчани (1949) Цвіти, земля (1951) Дівчина під яблунею (1954) Сім'я Остапа Тура (1958) Зимова повість (1965) Буймир (1968)
Література про життя і творчість Ковтуненко А. А. Гордиенко Константин Алексеевич. — , 1972. — Т. 7. — С. 78. Гордієнко Костянтин Олексійович // Український Радянський енциклопедичний словник. — , 1986. — Т. 1. — С. 432. Гордієнко Кость // Енциклопедія українознавства. — , 1994. — Т. 2. — С. 412. Гордиенко Константин Алексеевич // Краткая литературная энциклопедия. — , 1964. — Т. 2. — С. 275. Гордієнко Кость Олексійович // Українські письменники: Бібліогр. словник. — , 1965. — Т. 4. — С. 356—361. Зінченко О. Гордієнко Кость Олексійович // Українська літературна енциклопедія. — , 1988. — Т. 1. — С. 462. Зінченко О. Літописець українського села // Дніпро. — 1979. — № 10. — С. 140—142. Маслов І. Гордієнко Кость // Літературна Харківщина: Довід. — : Майдан, 1995. — С. 112—114.
Примітки
Джерела Головко В. В. Гордієнко Костянтин Олексійович // М. Ф. Гетьманець. Гордієнко Костянтин Олексійович // «Завжди з народом» (До 100-річчя з дня народження К.Гордієнка)
Уроки державної мови. Урок 1-4 Рясне слово Костя Гордієнка
Посилання Гордієнко К. Діти землі: роман / Кость Гордієнко ; дереворити О. Рубана. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1937. — 301 с. Гордієнко К. Буян: повість / К. Гордієнко. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1938. — 93 с. Гордієнко К. Сквар і син / К. Гордієнко. — Київ: Молодий більшовик, 1935. — 225 с. — (Сучасна українська література).