Диверса́нт — спеціально підготовлений військовослужбовець, як правило, зі складу штатного підрозділу військ спеціального призначення, який входить до складу розвідувально-диверсійної групи, що виконує завдання з розвідки і проведення диверсій в тилу противника у воєнний і передвоєнний час з метою дезорганізації управління військами, державних та інших установ, знищення або тимчасового виведення з ладу найважливіших промислових підприємств, військових об'єктів, транспорту, зв'язку, а також збору інформації про противника.
Диверсанти проходять спеціальну підготовку у мінно-підривній справі, вогневій, фізичній, психологічній, повітряно-десантній, підводній, альпіністській підготовці, здатні діяти автономно на території противника тривалий час.
У ході виконання поставленого завдання, диверсанти у складі ДРГ діють приховано, здатні в гранично стислі терміни долати великі відстані. Невелика, як правило, чисельність групи підвищує її прихованість, маневреність і мобільність, що ускладнює заходи щодо її пошуку і ліквідації.
Основні завдання диверсантів Виведення з ладу елементів системи управління військами, тилових установ, військових об'єктів противника; Дезорганізація роботи транспорту і зв'язку противника; Поширення паніки серед військ противника і мирного населення; Збір розвідданих про пересування, дислокацію, озброєння і кількість військ противника, його воєнно-економічний потенціал, промислові об'єкти військового значення, транспортні комунікації і комунікації зв'язку.
Правові аспекти діяльності диверсантів Диверсант діє в рамках загальноприйнятих норм Міжнародного і Військового права. Згідно з міжнародними угодами й законами ведення війни, диверсійні дії допускаються лише у воєнний час відносно об'єктів армії, флоту, військово-промислового комплексу, засобів зв'язку і транспортних комунікацій держави-противника, що офіційно знаходиться у стані війни.
Порушення цих правил розцінюється як тероризм і спричиняє кримінальну відповідальність за військові злочини як самих диверсантів, так і політичних лідерів, що віддали злочинний наказ.
Відповідно до норм Міжнародного Гуманітарного Права диверсант користується статусом комбатанта на загальних підставах і має право здійснювати диверсійні заходи у відношенні: особового складу противника, що воює зі зброєю в руках; військових споруд; військової техніки (кораблі, бронетехніка, літаки тощо); засобів ведення війни (транспорт, що бере участь в перевезенні військ, постачання, мости, тунелі, засоби зв'язку тощо); підприємств військово-промислового комплексу. Забороняється проводити диверсійні дії у відношенні: мирного населення; медичних установ і транспорту (у тому числі військового), установ Червоного Хреста; об'єктів цивільного і гуманітарного призначення.
У ході виконання бойового завдання, диверсант зобов'язаний носити військову форму, або видимі відмітні знаки своєї країни. Збір розвідданих або диверсійні заходи у формі чужої держави або в цивільній формі одягу розцінюються як шпигунство, тероризм, позбавляють диверсанта статусу військовополонених — в разі захоплення в полон, і спричиняють за собою загальнокримінальну відповідальність.
У зв'язку з цим диверсантів слід відрізняти від терористів. Перший діє в правовому полі, має відомчу приналежність до збройних сил, або спецслужб окремо взятої держави.
Див. також Загін (армія) Десантник Брічер Група (армія) Командний пункт Командування Сил Спеціальних Операцій США П'ята колона Партизани (військо) Женевські конвенції про захист жертв війни
Література
Посилання Специальная диверсионно-разведывательная группа «Джек» Понятие юридической ответственности военнослужащих и ее виды — учебник Военное право Законы войны