А-13 — одномісний суцільнометалевий пілотажний планер О. К. Антонова. Спроєктований і побудований в 1957 році. Призначений для тренування і виконання фігур вищого пілотажу. У січні 1962 року, А-13 з невеликим турбореактивним двигуном А. М. Люльки встановив світовий рекорд швидкості — 196 км / год для літаків до 500 кілограм. Ця версія А-13 називалася Ан-13.
Планер А-13 випускався серійно і експлуатувався в аероклубах, де на ній проводилися демонстраційні польоти на авіаційних парадах. Він був призначений для тренування і виконання фігур вищого пілотажу. Планер виконував будь-які фігури, включаючи висхідний штопор, фігури зворотного пілотажу і тривале пікірування з випущеними інтерцепторами. Швидкість буксирування А-13 досягала 250 км / год, а швидкість планерування 400 км / год.
Планер А-13 був випущений в кількості 200 екземплярів. У комплект кожного примірника входили подовжені консолі крила планера А-11.
Аеродинамічна схема За схемою планер являв собою вільнонесучий моноплан із середнім розташуванням крила і V-подібним хвостовим оперенням. Фюзеляж планера А-13 був ідентичний фюзеляжу планера А-11. Планери відрізнялися один від одного лише знімними консолями крила, на заміну яких йшло всього лише кілька хвилин.
Модифікації А-13 - одномісний пілотажний планер A-13M - мотопланер Ан-13 - турбореактивний планер
Специфікація (Антонов А-13)
Див. також Антонов А-9 Антонов А-11 Антонов А-15
Джерела
А-11, А-13 (фотобуклет).— 1959.
Посилання А. П. Красильника «Планери СРСР» с. 148
Примітки