Дойба́ни I (; ) — село в Дубоссарському районі Молдови, у Придністров'ї. Центр Дойбанської сільської ради. Розташоване на річці Ягорлику, за 3 км від гирла, де річка впадає в Дністер, у північній частині району, за 16 км від районного центру міста Дубоссар та за 60 км від залізничної станції Рибниці. Станом на 1 січня 2011 року в селі мешкало 711 осіб, було 354 двори. Площа становила 1,7 км².
Походження назви Етимологічно назва походить від молдавських слів «дой» (два) і «бань» (гроші, монети). Село розташовувалося на перетині торгових шляхів, що пролягали вздовж південного берега річки Ягорлика; ця територія належала кримським татарам і перетиналася з територіями північного берега Ягорлика, які входили до складу Речі Посполитої. Поблизу села розташовувалося містечко Ягорлик, яке на той час було важливим торговельним центром. Тут був ринок, де велася торгівля. Імовірно, на території Дойбанів знаходилася митниця, де купці, що проїжджали повз, мали сплатити певну суму грошей — 2 бани. З лінгвістичної точки зору назва села Дойбани походить від топонімічної назви Дойбан (турецьке слово).
Історія Назва «Дойбани» вперше згадується у турецьких документах 1779 року. Тоді населення села становило 50–60 мешканців. У селі було лише 10–15 будинків, але з часом чисельність населення зросла, і в 1792 році в селі почали будувати церкву. До 1845—1850 років село володіло територією площею 3252 десятини землі, з яких 1539 належали селянам.
Станом на 1886 рік село входило до Дубівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії Російської імперії. В ньому мешкало 540 осіб, налічувалось 114 дворових господарств, існувала православна церква.
У 1910 році у селі відкрилася початкова школа. Директором школи став Корешкович (ім'я невідоме), а його дружина, Корешкович Єлизавета, — вчителькою. У 1933 році було зведено нову будівлю школи, і вона стала семирічною.
Радянська доба У 1930-ті роки в селі з'явився перший радгосп «Соціалістична Молдавія». Першим головою радгоспу був Мелека Яків Гур'євич.
На території села споруджено три пам'ятники, присвячені пам'яті загиблих під час німецько-радянської війни: один із пам'ятників розташований на місці, де в 1941 році окупанти розстріляли 22 мешканців Дойбанів — активістів села та 12 євреїв. Пам'ятник відкрито в 1965 році; неподалік розташований меморіальний комплекс «Скорботна мати», який було зведено у 1968 році. Він присвячений односельцям, що загинули на війні; на території школи знаходиться пам'ятник «Братська могила», тут поховано 86 радянських воїнів, які загинули під час визволення села у квітні 1944 року.
Станом на початок 1980-х років у селі працювала комплексна бригада колгоспу «Молода гвардія» (центральна садиба у селі Дойбани II). Діяли восьмирічна школа, клуб із кіноустановкою, лікарня, аптека, дитячі ясла, комбінат побутового обслуговування, магазин, відділення зв'язку.
Доба незалежності Село газифіковане, забезпечене водою та електроенергією, підключене до телефонного зв'язку. Станом на 2004 рік у селі проживало 10,5 % українців.
Уродженці Казимирова Катерина Григорівна (1921—2012) — молдавська радянська акторка. Крачун Агрипина Микитівна (1911—?) — молдавська радянська державна діячка.
Примітки
Література