Ернст Кренек (;  — ) — австро-американський композитор чеського походження.

Життя і творчість Народився у Відні. Навчався музиці у Відні і Берліні у Франца Шрекера. 1924 року одружився з Анною Малер, дочкою Густава Малера, через три роки вони розійшлися. Після 1933 року твори Кренека були заборонені в нацистській Німеччині і піддавалися критиці в Австрії. 1938 року композитор виїхав до США, 1945 року став американським громадянином. Викладав в жіночому коледжі Вассар (1939—1942), потім у Гемлінському університеті в Сент-Полі (Міннесота, 1942–1947), очолював у ньому музичне відділення, був деканом Школи красних мистецтв. З 1947 року жив у Каліфорнії.

Як композитор, Кренек починав у пізньоромантичному стилі. З 1921 року захопився атональної музикою, пізніше, під впливом Стравінського і композиторів «Шістки», перейшов до неокласицизму. Потім то повертався до неоромантичної манери, то працював в неокласичному стилі, поєднуючи його з додекафонною (опера «Карл V», 1931—1933). Цікавився джазом (опера «Джонні награє», 1926, прем'єра в 1927 році у Новому німецькому театрі — попереднику Державної опери в Празі), писав електронну музику. Автор ряду теоретичних творів, книг з історії музики, випустив «Автобіографію» (1948).

1966 року Кренек був нагороджений премією Й. С. Баха. 1986 року у Відні засновано премію Ернста Кренека за композиторську майстерність. Товариства Кренека створені в Палм-Спрінгс (1994) та Відні (1997), Інститути Кренека — у Відні (діяв в 1997−2004) і Кремсі (2004).

Нагороди

Почесні звання 26 вересня 1980 року йому було присвоєно звання «Почесний громадянин Відня».

Спадщина

Опери Стрибок через тінь (Der Sprung über den Schatten, op. 17, 1923) Орфей і Еврідіка (Orpheus und Eurydike, op. 21, 1923, лібрето О. Кокошки) Джонні награє (Jonny spielt auf, op. 45, 1925) Диктатор (Der Diktator, op. 49, 1926) Таємниче королівство (Das geheime Königreich, op. 50, 1926—1927) Важковаговик, або Честь нації (Schwergewicht, oder Die Ehre der Nation, op. 55, 1927) Життя Ореста (Leben des Orest, op. 60, 1928—1929) Очищення навколо святого Стефана (Kehraus um St. Stephan, op. 66, 1930) Кефалі і Прокріда (Cefalo e Procri, op.77, 1934) Карл V (Karl V, op. 73, 1931—1933) Яка ціна довіри? (What price confidence? Op. 111, 1945) Тарквіній (Tarquin, op. 90, 1940) Яка ціна довіри? (What price confidence? Op.111, 1945) Темні води (Dark Waters, op. 125, 1950) Афіна Паллада плаче (Pallas Athene weint, op. 144, 1952—1953), перероблена 1955 Дзвіниця (The Belltower, op. 153, 1955—1956) Золоте руно (Der goldene Bock, op. 186, 1962—1963) Чарівне дзеркало (Der Zauberspiegel, op.192, 1963—1966) Сардакаі, або це йде звідси (Sardokai, oder Das kommt davon, op. 206, 1967—1969)

Балети Мамон (Mammon op. 37, 1925) Мінливий Купідон (Der vertauschte Cupido, op. 38, 1925) Колонка з восьми рядків (Eight Column Line op. 85, 1939)

Вокальні твори Пори року (Die Jahreszeiten, op. 35, 1925, на вірші Гельдерліна) Книга подорожі по австрійських Альпах (Reisebuch aus den österreichischen Alpen, op. 62, 1929) Плач Єремії пророка (Lamentatio Jeremiae prophetae, op. 93, 1941—1942) Розклад у Санта-Фе (Santa Fe Timetable, op. 102, 1945) Сестіна (Sestina, op.161, для сопрано та 8 інструментів 1957) Missa duodecim tonorum, op. 165, для змішаного хору і органу (1957—1958)

Твори для оркестру

Симфонії Симфонія № 1, op. 7 (1921) Симфонія № 2, op. 12 (1922) Симфонія № 3, op. 16 (1922) Симфонія для духових та ударних, op. 34 (1924—1925) Симфонія № 4, op. 113 (1947) Симфонія № 5, op. 119 (1949) Симфонія «Афіна Паллада» (Pallas Athene, op. 137, 1954)

Концерти Концерт для фортепіано з оркестром № 1 фа-дієз мажор, op. 18 (1923) Концерт для скрипки з оркестром № 1, op. 29 (1924) Концерт для фортепіано з оркестром № 2, op. 81 (1937) Маленький концерт для фортепіано та органу (або фортепіано) з оркестром, op. 88 (1939 -1940) Концерт для фортепіано з оркестром № 3, op. 107 (1946) Концерт для фортепіано з оркестром № 4, op. 123 (1950) Подвійний концерт для скрипки та фортепіано з оркестром, op. 124 (1950) Концерт для арфи з камерним оркестром, op. 126 (1951) Концерт для двох фортепіано з оркестром, op. 127 (1951) Концерт для віолончелі з оркестром № 1, op. 133 (1952 -1953) Концерт для скрипки з оркестром № 2, op. 140 (1953 -1954) Капричіо для віолончелі з оркестром, op. 145 (1955) Концерт для органа і струнного оркестру, op.230 (1978 -1979) Концерт для органу з оркестром, op. 235 (1982) Концерт для віолончелі з оркестром № 2, op. 236 (1982)

Камерні твори

Струнні квартети Серенада для кларнета, скрипки, альта і віолончелі, op. 4 (1919) Струнний квартет № 1, op. 6 (1921) Струнний квартет № 2, op. 8 (1921) Струнний квартет № 3, op. 20 (1923) Струнний квартет № 4, op. 24 (1923 -1924) Струнний квартет № 5, op. 65 (1930) Струнний квартет № 6, op. 78 (1936) Струнний квартет № 7, op. 96 (1943–1944) Струнний квартет № 8, op. 233 (1980 -1981)

Струнні тріо Струнне тріо, op. 118 (1948 -1949) Parvula Corona Musicalis, op. 122 (1950) Струнне тріо у дванадцяти частинах, op. 237 (1985)

Соло Сюїта для віолончелі, op. 84 (1939) Сюїта для гітари, op. 164 (1957)

Сонати Для фортепіано № 1, op. 2 мі бемоль мажор (1919) № 2, op. 59 (1928) № 3, op. 92, № 4 (1942 -1943) № 4, op. 114 (1948) № 5, op. 121 (1950) № 6, op. 128 (1951) № 7, op. 240 (1988)

Для скрипки і фортепіано Фа-дієз мінор, op. 3 (1919 -1920) Op. 99 (1944 -1945)

Для скрипки № 1, op. 33 (1924) № 2, op. 115 (1948)

Електронна музика «Священний дух розуміння» (Spiritus Intelligentiae, Sanctus, op. 152, 1955 -1956) «Послідовність Сан-Фернандо» (San Fernando Sequence, op. 185, 1963) Quintona, op. 190, 1963 Стрічка і дублікат (Doppelt beflügeltes Band, op. 207, 1969 -1970) Duo, op. 209, 1970) Orga-Nastro, op. 212, 1971)

Посилання Сайт Інституту Кренека в Кремсі Orel Foundation (англ.) Ernst Krenek- biography, bibliography, works and discography. (нім.)

Примітки