Наказни́й отаман — посада в Запорозькій Січі. Призначався на час відсутності кошового отамана. Як правило, функції наказного виконував військовий суддя.
Згодом відповідно ця посада існувала й в Чорноморському та Кубанському козацьких військах. У XIX столітті, коли військовим отаманом козацтва вважався спадкоємець престолу, козацькі війська постійно управлялися наказними отаманами.
За часів Гетьманату наказним було призначено І. Полтавця-Остряницю. В Армії УНР це тимчасова командна посада у 1919-20 роках. Призначав наказного отамана Головний Отаман. Наказний керував воєнними діями Армії Української Народної Республіки на фронті. Наказними отаманами призначались генерали О. Осецький та О. Греков.
Джерела та література Т. В. Вронська. Наказний отаман // І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Посилання Наказний отаман //