По́лоцьк (, , ) — місто в Білорусі (Вітебська область). У ранньому середньовіччі це був княжий стіл землі кривичів і столиця Полоцького князівства. З XIV ст. увійшло до складу Великого князівства Литовського, де було центром удільного князівства, а згодом — Полоцького воєводства. Магдебурзьке право місто отримало у 1498.
Населення — 87,5 тис. осіб (2009).
Історія
Раннє середньовіччя
Полоцьк заснований у VIII—IX ст. кривичами вище гирла річки Полоти. Перша згадка у «Повісті временних літ» датована 862 роком.
Наприкінці IX ст. Полоцьк входив до складу Київської Русі. Про це свідчить договір Олега з Візантією від 907 року, де Полоцьк названий у переліку міст, де сидять князі «під владою Олега».
«Повість временних літ» розповідає, що в кін. 970-х Полоцьком правив Рогволод, який підтримав Ярополка Київського в усобиці між Святославичами (977—979). У відповідь Володимир Новгородський завоював Полоцьк, убив Рогволода і його синів, а дочку Рогніду силоміць взяв собі за дружину. Невдовзі Володимир став одноосібним правителем Київської Русі, а Полоцька земля — її частиною. Бл. 990 князь Володимир вислав Рогніду з їхнім спільним сином Ізяславом у Полоцьк і передав Полоцьку землю йому в уділ. З кін. X ст. і до поч. XIV ст. у Полоцьку правили нащадки Ізяслава.
Літописи розповідають, що у 1092 місто вразила невідома епідемія.
В XI—XII ст. територія Полоцького князівства охоплювала більшу частину сучасної Білорусі й простягалася до Ризької затоки. Порівняно високий економічний розвиток Полоцька сприяв перетворенню його на центр самостійного князівства. Ще більше зросла політична роль «Полоцької землі» при відважному й завбачливому князі Всеславі. Про нього є згадка у «Слові о полку Ігоревім»:
В XII ст. Полоцьке князівство розпадається на уділи, а в місті в цей час посилюється роль віча — зборів містян для рішення важливих справ. Так, у 1132, 1152 і 1381 роках полоцьке віче вигнало князів Святополка, Рогволода Борисовича й литовського князя Скиргайла Ольгердовича.
З початку XIII ст. триває наступ у Балтії лицарів-хрестоносців і Полоцьке князівство втрачає вільний вихід до Балтійського моря. Полоцьке князівство зміцнює політичні зв'язки з Новгородом (про що свідчить шлюб князя Олександра Невського й дочки полоцького князя Брячислава), а також з литовськими князями.
Литовський період
В XIV ст. Полоцьк увійшов до складу Великого князівства Литовського. І тут полоцьке віче впливало на політичне життя Великого князівства Литовського: позиція полочан іноді вирішувала результат боротьби за великокнязівський престол.
У 1498 великий князь Литовський Олександр Ягеллончик своєю грамотою надав місту Магдебурзьке право. Під час литовсько-московської війни (1512—1522) до міста підійшло московське військо і мешканці Полоцька активно опиралися чужоземній облозі (1518), як вважають дослідники, з небажання втрачати Магдебурзьке право у разі входження міста до складу Великого князівства Московського.
У 1563 році Полоцьк захопив московський цар Іван Грозний, але в 1578 місто було визволено від загарбників.
Російський період У 1776–1796 роках Полоцьку був центром Полоцького намісництва Російської імперії.
Сучасний період З 1991 Полоцьк знаходиться у складі Республіки Білорусь.
У вересні 2002 року в Полоцьку проводились «Дожинки».
З 25 травня по 5 червня 2012 року в місті проходили святкові заходи, присвячені 1150-річчю першої згадки Полоцька в письмових джерелах.
14 січня 2013 указом Президента Республіки Білорусь за номером 27 «Про об'єднання районів та міст обласного підпорядкування Республіки Білорусь, що мають загальний адміністративний центр» Полоцьк був позбавлений статусу міста обласного підпорядкування.
+ Будівлі площі Свободи
Пам'ятники міста
Освіта Полоцьк є одним з найдавніших культурних центрів Східної Європи, тут був заснований перший в Білорусі університет — Полоцька єзуїтська академія.
Бібліотеки Музей-бібліотека Сімеона Полоцького Центральна міська бібліотека імені Маяковського Полоцька районна центральна бібліотека
Туристичні об'єкти Софійський собор; Спасо-Єфросиніївський монастир; Полоцький краєзнавчий музей
Міста-партнери Мало партнерські зв'язки з українським містом: Кам'янець-Подільський — після 2022 року ці партнерські зв'язки розірвані.
Відомі люди Тарич Юрій Вікторович (1885—1967) — російський кінорежисер, сценарист Андрусів Костянтин Миколайович (1888-?)— підполковник Армії УНР Станкевич Галина Леонардівна (23 лютого 1918 — 2002) — український економіко-географ, кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Куконенко Микита Борисович (1998—2021) — білоруський військовий льотчик, Герой Білорусі (2021). Кулаковська Тамара Нікандрівна (1919—1986) — білоруський вчений у галузі агрохімії та ґрунтознавства Андрій Боболя — польський шляхтич гербу Леліва, римо-католицький діяч, святий Римо-католицької церкви, священомученик, чернець ордену єзуїтів. Представниками Польської православної церкви вважається символом переслідувань тих православних, які після Берестейської унії відмовилися переходити в лоно Католицької церкви. Полоцькі мученики — четверо ієромонахів-василіян, убитих московським царем Петром І і його прибічниками в соборі святої Софії Полоцької 11 липня 1705 року Абкін Абрам Давидович (1903—1983) — російський фізикохімік Кочанова Наталія Іванівна — голова Ради Республіки Національних зборів Республіки Білорусь
Полоцькі воєводи
Станіслав Денгофф — перший чоловік Марії Зофії з Сенявських (зять великого гетьмана коронного Адама Миколая Сенявського, помер 1728 р.)Sieniawscy (01)
Примітки
Джерела — S. 714—722.
Посилання
«История и достопримечательности города Полоцка» Полацк і Наваполацк — Навіны Паўночнай Беларусі — Полацкі форум і чат] Памятники города