ź Костянт́ин П́авлович (; 8 травня 1779, Царське Село — 14 червня 1831, Вітебськ) — цесаревич та великий князь з дому Гольштейн-Готторп-Романових, другий син Павла I і Марії Федорівни, брат Олександра I.
У 1812—1824 рр. був шефом Московського лейбгвардії полку.
Протягом 16 днів, з 27 листопада (9 грудня) до 13 (25 грудня) 1825 року, офіційні установи в Російській імперії під присягою визнавали його російським імператором під іменем Костянт́ин I. Фактично він ніколи не царював й свого вступу на престол не визнав.
У 1813—1831 рр. був шефом Фінляндського лейб-гвардії полку.
Шлюб Був одружений з Ганною Федорівною.
Родовід
Примітки
Посилання «Уланы Цесаревича Константина» Воспоминания о цесаревиче Константине Павловиче (Д. В. Давыдов) Данилов И. Д. Рассказ сенатора И. Д. Данилова (о цесаревиче Константине Павловиче) / Сообщ. А. Ф. Бычков // Русская старина, 1870. — Т. 1. — Изд. 3-е. — Спб., 1875 — С. 250—251. Колзаков П. А. Рассказ адмирала Колзакова (о цесаревиче Константине Павловиче) / Сообщ. К. П. Колзаков // Русская старина, 1870. — Т. 1. — Изд. 3-е. — Спб., 1875 — С. 252—251. Константин Павлович. Письма цесаревича великого князя Константина Павловича к маркизе де-Кюбьер // Русский архив, 1870. — Изд. 2-е. — М., 1871. — Стб. 409—430.