Крит́ична температ́ура — така температура, при якій густина й тиск насиченої пари стають максимальними, а густина рідини, що перебуває в динамічній рівновазі з парою, стає мінімальною. За температури, що вища ніж критична температура газу, його неможливо сконденсувати за жодного тиску.
Зазвичай критична температура позначається Tк або Tc.
На малюнку зображена ізотерма реального газу, яка відповідає критичній температурі, відзначена жирнішою лінією. На критичній ізотермі область, в якій тиск у газі при конденсації не змінюється зі зменшеннями об'єму (модуль всебічного стиску дорівнює нулю), зводиться до однієї точки. Ця точка називається критичною.
Критичній точці відповідає, крім критичної температури, також критичний тиск Pк та критичний об'єм Vк, які, втім, залежать від маси газу. Зазвичай критичні ізотерми проводяться для моля газу.
Критична температура деяких речовин
Речовина Критична температура (°C) Азот -146.9 Аргон -122.29 Бром 315 Водень -240.17 Гелій -267.96 Йод 546 Кисень -118.57 Криптон -63.7 Ксенон 16.58 Арсен 1400 Неон -228.75 Радон 105 Ртуть 1477 Селен 1493 Сірка 1041 Фосфор 721 Фтор -128.85 Хлор 143.8
Загальніше значення Термін критична температура часто вживається для позначення температури, за якої відбувається фазовий перехід: критична температура надпровідності, критична температура надплинності тощо.
Див. також Температура Кюрі Температура Нееля
Джерела