Чосонівські посольства до Японії (, чосон тхонсін-са; , тьосен цусін-сі) — дипломатичні місії корейської династії Чосон до Японії. Висилалися корейцями для передачі державних грамот японським володарям, що іменувалися в корейських документах «ванами Японії». Протягом 1607 — 1811 років посольства відправлялися 12 разів з нагоди призначення нового сьоґуна. В японській нового часу історіографії називалися корейськими данницькими посольствами (, тьосен райхей-сі).

Короткі відомості Перші міждержавні контакти корейської династії Чосон з Японією датуються кінцем 14 століття. В 1404 році корейці уклали офіційні стосунки із сьоґунами роду Асікаґа як «ванами Японії». Офіційні відносини між обома державами зводилися до обміну державними грамотами. З 17 століття, після провалу японських вторгнень у Корею 1592 — 1598 років та заборони корейського уряду на перебування японців в країні, японська сторона в особі сьоґунату Токуґава перестала висилати посольства до Кореї. Обмін грамотами став проводитися під час одностороннього відвідування корейськими делегаціями резиденції сьоґунів Токуґава в Едо. Загалом між 1607 і 1811 роками Японію відвідало 12 посольств династії Чосон.　Японська сторона вважала їх усі посольствами доброї волі (通信使), проте корейська сторона розглядала перші три місії як посольства у відповідь на японську державну грамоту, прислану сьоґунатом ТокуґаваНасправді грамота була підроблена родом Со, володарями Цусіма-хану, з метою повернення вивезених з Кореї співвітчизників під час японських завоювань (回答兼刷還使). Відмінності у розумінні сторонами мети посольств спричинили янаґавський інцидент, після якого решта 9 корейських посольств відправлялися як посольства доброї волі.

Корейські посольства очолювалися повноважним послом, супровід якого становив 300 — 500 осіб. Окрім дипломатів до нього входили корейські каліграфи, поети, художники, літератори, майстри бойових мистецтв та інші представники корейської культурної еліти. Делегація діставалася до Осаки через Внутрішнє Японське море, а звідки рушала пішки до Едо. Японська сторона брала на себе усі витрати з утримування корейських посланців, включаючи переїзд, ночівлю та харчування. Оскільки прибуття посольств було справою престижу обох країн, їхній прийом проводився з розмахом. Японці витрачали від 500 тисяч до 1 мільйона золотих рьо для розважання гостей.

До 19 століття корейські посли прибували в Едо з нагоди призначення нового сьоґуна. Проте останнє 12 посольство відкладалося через великий голод Теммей і змогло вирушити до Японії лише 1811 року. Відправка корейських місій планувалася і надалі, але реалізовані не були через брак коштів та зовнішньополітичну загрозу японському уряду.

Формально для корейської сторони місія посольств була культрегерською. Корейці вважали, що нестуть світло конфуціанської корейської культури в дику нецивілізовану Японію. Фактично корейські посланці займалися розвідувальною діяльністю, складаючи детальні описи політичного і соціально-економічного життя мешканців Японських островів. Така діяльність була спричинена побоюваннями корейської сторони щодо можливого повторення японських вторгнень 1592 — 1598. Звіти, що були складені корейськими послами в ході подорожей Японією, є першокласними джерелами з соціальної історії Японії 17 — 19 століть.

Хронологія Рік — рік відправи посольства. Посольства доброї волі (通信使) відзначені темним кольором. Ван — ван Чосону, від імені якого відправлялося посольство. Посол — повноважний посол Чосону, голова корейської делегації в Японії. Володар — японський володар, що одноосібно керував цілою країною. Деталі — мета і зміст діяльності корейського посольства.

РікВанПосолВолодарДеталіПеріод Муроматі1392ТхеджоневідомоАсікаґа ЙосіміцуПрохання допомоги в боротьбі з піратами. Відновлено дружні стосунки між країнами1398ТхеджоПак ТончіАсікаґа ЙосімотіПрохання допомоги в боротьбі з піратами. Вислано посольство у відповідьKang, Etsuko Hae-jin. Diplomacy and ideology in Japanese-Korean relations: from the fifteenth to the eighteenth century. — London: Macmillan, 1997. — p.275..1404ТхеджонЙо ИйсонАсікаґа ЙосімотіПрохання допомоги в боротьбі з піратами. Вислано посольство у відповідь.1406ТхеджонЮн МьонАсікаґа ЙосімотіПрохання допомоги в боротьбі з піратами. Вислано посольство у відповідь.1410ТхеджонЯн ЮнАсікаґа ЙосімотіПрохання допомоги в боротьбі з піратами. Корейська сторона висловила співчуття у зв'язку зі смертю Асікаґи Йосіміцу і подарувала буддистські сутри. Вислано посольство у відповідь.1413ТхеджонБак БунАсікаґа ЙосімотіПрохання допомоги в боротьбі з піратами.1420СеджонСон ХийгьонАсікаґа ЙосімотіВислано посольство у відповідь.1423СеджонПак ХийчунАсікаґа ЙосікадзуВислано посольство у відповідь, яке привезло буддистські сутри.1424СеджонПак АнсінАсікаґа ЙосікадзуВислано посольство у відповідь. 1428СеджонПак СосенАсікаґа ЙосіноріКорейська сторона висловила співчуття у зв'язку зі смертю Асікаґи Йосімоті та привітала Йосінорі у зв'язку з призначенням його новим сьоґуном.1432СеджонЛі ЄАсікаґа ЙосіноріВислано посольство у відповідь.1439СеджонКо ТикчонАсікаґа ЙосіноріПрохання допомоги в боротьбі з піратами.1443СеджонБьон ХомунАсікаґа ЙосімасаКорейська сторона висловила співчуття у зв'язку зі смертю Асікаґи Йосінорі та привітала Йосікацу у зв'язку з призначенням його новим сьоґуном.Період Адзуті-Момояма1590СонджоХван ЮнгільТойотомі ХідейосіКорейська сторона привітала Хідейосі у зв'язку з об'єднанням Японії.1596СонджоХван СінТойотомі ХідейосіПереговори щодо припинення війни в КореїKang, Etsuko Hae-jin. Diplomacy and ideology in Japanese-Korean relations: from the fifteenth to the eighteenth century. — London: Macmillan, 1997. — p.225..Період Едо1607СонджоЙо УгільТокуґава ХідетадаВідповідь на японське запрошення. Нормалізація міждержавних стосунків. Обмін полоненими минулої війни.1617КванхегунО ЮнгьомТокуґава ХідетадаВідповідь на японське запрошення. Вітання з перемогою під Осакою. Обмін полоненими.1624ІнджоЧон РіпТокуґава ІєміцуВідповідь на японське запрошення. Корейська сторона привітала Ієміцу в зв'язку з призначенням його новим сьоґуном. Обмін полоненими.1636ІнджоІм КванТокуґава ІєміцуКорейська сторона привітала Ієміцу в зв'язку з розвитком міждержавних стосунків.1643ІнджоЮн СунджіТокуґава ІєміцуКорейська сторона привітала Ієміцу з днем народження.1655ХьоджонЧо ХьонТокуґава Ієцуна Корейська сторона привітала Ієцуну в зв'язку з призначенням його новим сьоґуном.1682СукджонЮн ЧіванТокуґава Цунайосі Корейська сторона привітала Цунайосі в зв'язку з призначенням його новим сьоґуном.1711СукджонЧо ТхеокТокуґава Ієнобу Корейська сторона привітала Ієнобу в зв'язку з призначенням його новим сьоґуном.1719СукджонХон ЧхіджунТокуґава Йосімуне Корейська сторона привітала Йосімуне в зв'язку з призначенням його новим сьоґуном.1748ЙонджуХон ГьохийТокуґава Ієсіґе Корейська сторона привітала Ієсіґе в зв'язку з призначенням його новим сьоґуном.1764ЙонджуЧо ОмТокуґава Ієхару Корейська сторона привітала Ієхару в зв'язку з призначенням його новим сьоґуном.1811СунджоКім ІкьоТокуґава Ієнарі Корейська сторона привітала Ієнарі в зв'язку з призначенням його новим сьоґуном.

Примітки

Джерела та література

Kang, Etsuko Hae-jin. Diplomacy and ideology in Japanese-Korean relations: from the fifteenth to the eighteenth century. — London: Macmillan, 1997.

Посилання