Пе́рмський край () — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.

Адміністративний центр — м. Перм.

Утворений 1 грудня 2005 року внаслідок об'єднання Пермської області і Комі-Перм'яцького автономного округу відповідно до результатів референдуму, проведеного 7 грудня 2003 року.

Географія

Географічне положення Пермський край розташований на сході Східноєвропейської рівнини й західному схилі Середнього й Північного Уралу. 99,8 % площі розташоване в Європі, 0,2 % — в Азії.

Межує з Республікою Комі, Кіровською областю, Удмуртією, Башкортостаном, Свердловською областю.

Максимальна довжина краю: з півночі на південь — 645 км; із заходу на схід — 417,5 км.

Крайні точки: на півночі — гора Пура-Муніт (1094 м) — 61°39' п. ш.; на півдні — 56°06' п. ш. (біля колишнього села Єльнік Біявашської сільської ради Октябрського району); на заході — за 1 км від «Висоти 236», на вододілі річок Лепью, Пелєс, Кажим — 51°47' c. д.; на сході — найвища вершина хребта Хоза-Тумп, гора Рахт-Сорі-Сяхл — 59°29' c. д.

Клімат

Клімат Пермського краю — помірно континентальний.

Зима тривала, сніжна. Середня температура січня на північному сході краю −18,5 °C, на південному заході −15 °C. Мінімальна температура (на півночі краю) склала −53 °C.

Рельєф Рельєф Пермського краю сформувався при утворенні Уральських гір близько 250 мільйонів років тому й у ході наступного нагромадження осадових порід на кришталевому фундаменті платформи.

У західної частині краю (близько 80 % його території), розташованої на східній окраїні Східно-Європейської рівнини, переважає низинний і рівнинний рельєф.

У східній частині краю (близько 20 % його території), де проходять Уральські гори, рельєф має гірський характер: середньогірний для Північного Уралу й низькогірний для Середнього Уралу. Межа між ними проводиться по підніжжю гори Ослянка (59º п. ш.). Найбільш високі гори розташовані на півночі краю: Тулимський Камінь (1 496 м) — найвища вершина в Пермському краї; Ішерим (1 331 м); Молебний Камінь (1 240 м); Ху-Соїк (1 300 м).

Серед гір Середнього Уралу найбільш високі перебувають у хребті Басегі — Середній Басег (993 м).

Річки

Річки Пермського краю належать до басейну річки Ками, найбільшої лівої притоки Волги. У Пермському краї понад 29 тисяч річок загальною довжиною понад 90 тисяч кілометрів.

Тільки дві річки в Пермському краї відносяться до великих річок (тобто мають довжину більше 500 км). Це власне Кама (1805 км) і її ліва притока Чусова (592 км).

У Пермському краю 40 річок завдовжки від 100 до 500 км. Найбільші з них: Силва — 493 км Вішера — 415 км Колва — 460 км Яйва — 403 км Косьва — 283 км Коса — 267 км Весляна — 266 км Іньва — 257 км Обва — 247 км Малі річки (завдовжки менше 100 км) складають переважну більшість річок краю. Деякі з них мають історичне значення, наприклад, річка Єгошиха, в гирлі якої було засновано місто Перм.

Корисні копалини Пермський край багатий на різноманітні корисні копалини, що пояснюється складним рельєфом гірської й рівнинної частин краю. Тут добуваються: нафта, газ, кам'яне вугілля, мінеральні солі, золото, алмази, хромітові руди й бурі залізняки, торф, вапняк, дорогоцінні, виробні й лицювальні камені, будівельні матеріали.

Нафта на території Пермського краю була вперше виявлена в 1929 році в районі Верхнечусовських Городків. Дотепер у краї відомо понад 160 родовищ вуглеводневої сировини, з них розробляються: 89 нафтових, 3 газових і 18 газонафтових. Більшість із них — невеликі. Видобуток в основному ведеться в центральних і південних районах. Найбільш освоєні родовища: Полазненське, Краснокамське, Куєдінське, Осинське й Чорнушинське. Північні родовища (у районі Солікамська й Березників розробляються слабко, тому що нафта там залягає на великій глибині під соляними шарами.

Вугілля добувається у краї більше 200 років. У Кизеловському кам'яновугільному басейні добувають кам'яне вугілля, яке довгий час відігравало важливу роль у паливному й енергетичному балансі регіону. Максимальний обсяг видобутку вугілля був досягнутий в 1960 році й становив 12 мільйонів тонн, після цього обсяг видобутку постійно знижувався й розвідка нових родовищ не проводилася.

У Пермському краї розташоване Верхньокамське родовище калійних солей, одне з найбільших у світі. Там добувають хлористі солі натрію, калію й магнію, а також кам'яну сіль. Його площа становить 1 800 км², товщина соленосних шарів досягає 514 м.

Головне Сарановське родовище — єдине в Росії розроблювальне родовище хромітів. Там перебувають великі поклади хромистого залізняку. Також ведеться розробка відомих з початку XVIII століття родовищ заліза й міді. Родовища золота виявлені на Середньому Уралі (Горнозаводський район, басейн річки Койва) і на Північному Уралі (Красновішерський район, басейн річок Вєлс і Улс).

На півночі краю, у Красновішерському районі, добувають алмази. Родовища алмазів були відкриті в Горнозаводському районі в басейні річки Койва, де в 1829 році був знайдений перший в Росії алмаз. Алмази високої якості використовуються в ювелірній промисловості. Також на території краю існують родовища кварцу, цитрину, селеніту, мармуру, уваровіту.

Також у регіоні добуваються вапняк, доломіт, гіпс, глина, ангідрит, кварцові піски й гравій, які знаходять застосування в промисловості й будівництві.

Край багатий різними мінералами, використовуваними у фарбниках: Волконскоїт — рідкісний глинястий матеріал, використовувані для виробництва захисний-декоративних фарб, емалей і паст, зазвичай зеленого кольору. У краю 25 об'єктів, з них родовища: Божьяковське, Селінське, Крутолозьке, Лапшинське, Єфімятське, Самосадкінське). Найбагатіший волконскоїтом Частінський район. Сурик. У краю три прояви залізного сурику — Соловінське, Шудьїнське (Єловський район) і Пальтінське. Охра. У краю 42 прояви, які розташовані в Березовському, Горнозаводському, Єловському, Кишерстському, Косинському, Кочевському, Кунгурському, Суксунському, Уїнському і Чусовському районах, на території Краснокамська і Александровська.

Також в регіоні здобуваються: вапняк використовується для виробництва будівельного вапна. Балансом запасів карбонатів для випалення нараховується сім родовищ: Гора Матюкова, Південно-Шарашинське, Шарашинське, Губахінське, Всеволодо-Вільвенське, Велико-Сарсинське і Чикалінське. доломіт гіпс і ангідрит, використовуються у виробництві терпких речовин, сухої гіпсової штукатурки, гіпсоволокнистих плит, гіпсових панелей, гіпсокартона. Високим вмістом гіпсу характеризуються поклади Ординського і Уїнського району. Родовища на держбалансі: Чумкасське, Соколіно-Саркаєвське, Єргачинське, Полазненське, Дейковське, Селіщенське, Одіновське і Єгоршини Ями. У Пермському краю 37 об'єктів керамзитових глин — легкоплавких глинистих порід, що спучуються, є основною сировиною для отримання керамзиту. Вони знаходяться в Гайнському, Кишертському, Кочевському, Красновішерському, Лисьвенському, Октябрському, Солікамському, Суксунському і Чусовському районах, а також на територіях, підлеглих містам Александровську, Кізелу, Губахі. Найбільшими є Санаторське і Костаревське родовища. Практично у всіх адміністративних районах краю є родовища глин. Найвеличезні — Комаріхинське (Чусовський район), Каменське (Пермський район), Таушинське (Чорнушинський район), Балмашевське (Орджонікідзевський район Пермі), Батурське (Краснокамськ), Калінкинське (Усольський район). Глинисті породи і пісок-отощитель є основою у виробництві цегляно-черепичних виробів. Родовища пісков-отощителів є Букорське (Чайковський район), Єверзіковське (Лисьвенський район), Мокрінський район Седінського родовища (Кишертський район) і ділянка Нічковського родовища (Красновішерський район). піщано-гравієві суміші — рихле природне скупчення окатанних уламків гірських порід і мінералів. Вони застосовуються як заповнювач бетону і асфальтобетону. У Пермському краю розробляється 30 родовищ.

Флора Переважний тип рослинності в Пермському краї — ліси. Вони покривають 71 % території краю. Переважні породи дерев — ялина і ялиця. Частка листяних порід дерев зростає в напрямку з півночі на південь.

Фауна У Пермському краї налічується 62 види ссавців (більше 30 з них мають промислове значення), більше 270 видів птахів, 39 видів риб, 6 видів плазунів і 9 видів земноводних.

Охоронювані природні території Вішерський заповідник Заповідник «Басегі»

Історія

На території Пермського краю в Середньовіччі існувало Велике князівство Пермське, яке захопила і знищила Москва.

Пермський край утворений 1 грудня 2005 року внаслідок об'єднання Пермської області і Комі-Перм'яцького автономного округу відповідно до результатів референдуму, проведеного 7 грудня 2003 року.

Населення

Загальні характеристики

Чисельність населення — 2 483 633 особи (2025) Щільність населення — 15,5 осіб/км² (2025) Питома вага міського населення — 76,93 % (2022) Природний рух населення, на 1000 осіб: -5,7 (2020) Народжуваність, на 1000 осіб: 9,9 (2020) Смертність, на 1000 осіб: 15,6 (2020) Середнє число дітей на одну жінку — 1,435 (2025) Середня очікувана тривалість життя, років: 68,52 (чоловіки — 63,48; жінки — 73,49) (2021) Співвідношення жінок на 1000 чоловіків: 1176 (2017)

Динаміка чисельності населення по роках: 2004 — 2 791 036 осіб 2005 — 2 769 805 осіб 2006 — 2 748 233 осіб 2007 — 2 730 892 осіб 2008 — 2 718 227 осіб 2010 — 2 635 276 осіб 2015 — 2 637 032 осіб 2017 — 2 632 097 осіб 2021 — 2 532 405 осіб 2025 — 2 483 633 осіб

Етнічний склад населення +Етнічний склад населення Пермського краюЕтнос19591989200220102021Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Росіяни2 420 23080,92 592 24683,92 401 65985,62 191 42387,12 030 44289,4Татари165 8295,5150 4604,9136 5954,9115 5444,692 4724,1Комі-перм'яки136 3854,6123 3714,0103 5053,781 0843,250 1632,2Башкири39 5771,352 3261,740 7401,532 7301,316 1050,7Удмурти21 8880,732 7561,126 2720,920 8190,811 8080,5Таджики8630,01 9530,13 5480,16 0130,3Українці71 9852,445 7111,525 9480,916 2690,75 8310,3Інші136 9504,693 6562,967 6542,454 3212,258 0332,5Не вказали етнос32–92–15 095–119 538–261 538–

Адміністративний поділ Пермський край включає 48 муніципальних утворень першого рівня — 42 муніципальних райони та 6 міських округів.

Муніципальні райони Бардимський район Березовський район Большесосновський район Верещагінський район Гайнський район Горнозаводський район Грем'ячинський район Губахінський район Добрянський район Єловський район Іллінський район Карагайський район Кишертський район Косинський район Кочевський район Красновішерський район Краснокамський район Кудимкарський район Куєдинський район Кунгурський район Лисьвенський район Нитвенський район Октябрський район Ординський район Осинський район Оханський район Очерський район Пермський район Сивінський район Солікамський район Суксунський район Уїнський район Усольський район Чайковський район Частинський район Чердинський район Чорнушинський район Чусовський район Юрлинський район Юсьвинський район

Міські округи Березники ЗАТУ Звездний Кудимкар Кунгур Перм Солікамськ Суксун

6 муніципальних районів та 1 міський округ утворюють територію з особливим статусом — Комі-Перм'яцький округ: Кудимкар — адміністративний центр Гайнський район Косинський район Кочевський район Кудимкарський район Юрлинський район Юсьвинський район

Населені пункти +Населені пункти з чисельністю понад 20 тисяч осіб (2025) Перм 1 027 518 Чусовий 44 047

Березники 132 841 Чорнушка 33 247

Солікамськ 87 745 Кудимкар 28 905

Чайковский 74 382 Добрянка 28 210

Кунгур 60 946 Губаха 22 368

Лисьва 52 258 Верещагіно 21 886

Краснокамськ 47 051

Економіка

Пермський край — один з економічно розвинених регіонів Росії. У 2006 році обсяг валового регіонального продукту склав 436 203 млрд руб., середня нарахована заробітна плата — 9516,2 руб.