О́йген Майндль (; 16 липня 1892, Донауешинген — 24 січня 1951, Мюнхен) — німецький воєначальник, генерал парашутних військ повітрянодесантних військ Третього Рейху в роки Другої світової війни 1939–1945, кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям і Мечами.
Біографія
27 липня 1912 року вступив у 67-й артилерійський полк. Учасник Першої світової війни, командир батареї, ад'ютант свого полку, потім — 52-го артилерійського командування. Після демобілізації залишений у рейхсвері, служив в артилерії. 1 жовтня 1925 року переведений до штабу 5-ї дивізії, а 1 жовтня 1926 року — у Військове управління Імперського військового міністерства. З 1 жовтня 1927 року — співробітник штабу 2-го дивізіону 5-го артилерійського полку, з 1 жовтня 1928 року — командир ескадрону 5-го транспортного батальйону. 1 жовтня 1928 року переведений у штаб 5-го артилерійського полку, з 15 вересня 1933 року — полковий ад'ютант, одночасно викладав в артилерійському училищі в Ютербозі. 15 жовтня 1935 року призначений командиром 1-го дивізіону 5-го артилерійського полку.
З 10 листопада 1938 року — командир 112-го гірського артилерійського полку. Під час Норвезької кампанії командував групою «Майндль» у Нарвіку. 1 серпня 1940 року зарахований до резерву при штабі 18-го військового округу. 10 серпня переведений у парашутні війська. 1 вересня 1940 року призначений командиром 1-го штурмового авіадесантного полку. З 16 травня по 1 червня 1941 року командував бойовою групою «Захід», на чолі якої брав участь в операції із захоплення Криту, був тяжко поранений.
Учасник Німецько-радянської війни. В січні 1942 року прибув під Юхнов, де сформував бойовий (моторизований) загін люфтваффе «Майндль», куди увійшли розрізнені наземні частини люфтваффе, та організував оборону авіабази. З 26 лютого 1942 року — командир дивізії «Майндль», яка пізніше була переформована в 21-у авіапольову дивізію. З 1 жовтня 1942 по 1 серпня 1943 року — командир 13-го авіаційного корпусу (який також називався 1-м авіапольовим корпусом). Одночасно з 15 червня по 20 липня 1943 року був відряджений у 18-у інспекцію ОКЛ, яка займалася питаннями формування авіапольових дивізій. З 31 липня 1943 року — інспектор авіапольових частин. 5 листопада 1943 року призначений командиром 2-го парашутного корпусу, сформованого на базі штабу 13-го корпусу, і залишався на цій посаді до кінця війни. 25 травня 1945 року інтернований союзниками. 29 вересня 1947 року звільнений.
Нагороди
Залізний хрест (Королівство Пруссія) 2-го класу (18 липня 1915) 1-го класу (17 січня 1916) Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами (Велике герцогство Баден) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою Військова медаль (Османська імперія) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (22 березня 1939) 1-го класу (10 червня 1940) Знак парашутиста Німеччини Нарвікський щит (10 листопада 1940) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами Лицарський хрест (14 червня 1941) Дубове листя (№ 564; 31 серпня 1944) Мечі (№ 155; 8 травня 1945) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (25 жовтня 1941) Німецький хрест в золоті (27 липня 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (9 серпня 1942) Нарукавна стрічка «Крит» (25 травня 1943)
Див. також Повітряно-десантні війська Третього Рейху Ріхард Гайдріх Вольфганг Ердманн 7-ма повітряна дивізія (Третій Рейх) 1-ша парашутна дивізія (Третій Рейх) Битва при Монте-Кассіно
Посилання Meindl, Eugen — нагороди генерала парашутних військ Майндля
Джерела та література
Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688 Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5. Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5. Kurowski, Franz. Knights of the Wehrmacht Knight's Cross Holders of the Fallschirmjäger. Schiffer Military. ISBN 0-88740-749-8. Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941 — 1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X. Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
Примітки