Милица Василівна Нечкіна (; — ) — історикиня, академік Академії Наук СРСР, лауреатка Сталінської премії, провідна радянська історик-декабристознавиця, дослідниця суспільного і революційного руху в Росії XIX ст. та історіографії.
Біографія М. В. Нечкіна народилась 12 (25) лютого 1901 року в м. Ніжин Чернігівської області в родині інженера.
У 1917 році, закінчивши гімназію із золотою медаллю, вступила на історичне відділення історико-філологічного факультету Казанського університету. Вищу освіту отримала в 1921 році.
З 1921 року викладала в Казані, потім — у Москві: на робітфаку Московського університету, в Комуністичному університеті народів Сходу, Московському державному університеті імені М. Ломоносова.
Одночасно з 1935 року була науковою співробітницею Інституту історії Академії Наук СРСР. Одним з її наукових керівників був видатний історик М. М. Покровський. Її численні роботи засновані на величезному історичному матеріалі.
Померла М. В. Нечкіна 16 травня 1985 року у Москві, похована на Новодівочому цвинтарі.
Наукова діяльність М. В. Нечкіна була у витоків становлення радянської історичної науки. Стала класиком вивчення декабризму. Її основні наукові інтереси зосередилися на історії російського революційного руху та історії історичної науки і методології історії. В 1947 році обрана дійсним членом Академії педагогічних наук, а у 1958 році — дійсним членом Академії Наук СРСР.
До числа найвідоміших її праць належать: «О. С. Грибоєдов і декабристи» (1947 р.), 2-томне видання «Рух декабристів» (1955 р.), «Василь Йосипович Ключевський. Історія життя і творчості» (1974 р.), «Зустріч двох поколінь» (1980 р.) та ін.
Керувала створенням першої узагальнюючої праці по вітчизняній історіографії «Нариси історії історичної науки СРСР» (т. 2 — 5) та факсимільним виданням пам'яток Вільної російської друкарні. М. В. Нечкіній належить ідея створення першого в країні видання «Історія та історики», в якому розроблялися проблеми вітчизняної та загальної історіографії (монографія про В. О. Ключевського).
Написані нею шкільні підручники з історії (разом з вчителем історії Павлом Лейбенгрубом), хрестоматії багато років за радянські часи були базовими шкільними підручниками.
Є авторкою понад 450 друкованих праць.
Праці Нечкина М. В. Густав Эверс // Русская историческая наука в классовом освещении. — Т. I.- М., 1927. — С. 19 — 49. Нечкина М. Крестьянские восстания Разина и Пугачева в концепции М. Н. Покровского // Против исторической концепции Покровского. — М.- Л., 1939. — С. 244—275. Нечкина М. Народ — решающая сила исторического развития // Коммунист. — 1954.- № 16.- С. 13 — 28. Нечкина М. В. О периодизации истории советской исторической науки // История СССР. — 1960. — № 1.- С. 77 — 91. Нечкина М. В. Василий Осипович Ключевский. История жизни и творчества. — М.: Наука, 1974.- 638 с Нечкина М. В. Декабристы. — М.: Наука, 1982. — 184 с. Нечкина М. В. Функция художественного образа в историческом процессе. — М.: Наука, 1982. — 321 с.
Нагороди Ордени Леніна (1953, 1971, 1981 рр.), Трудового Червоного Прапора, Дружби народів. Медалі «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «В пам'ять 800-річчя Москви» Сталінська премія з літератури за книгу «Грибоєдов і декабристи» (1948 р.)
Поезія М. В. Нечкіна писала вірші. Підготувала до публікації більше 500 віршів, які зберігалися після її смерті в архівах РАН. Вперше опубліковані в книзі Ади Сванідзе «Друга муза історика» у 2003 році.
Примітки
Джерела та література Герасименко Н. О. Нечкіна Милица Василівна // Ярославцев Я. Милица Нечкина. Литературно-психологический очерк. — М.: Новый хронограф, 2010. — 128 с.
Посилання Биография Нечкиной М. В. Нечкина М. В. Декабристы. В.Ткаченко. М. В. Нечкина. Душа поэта Фото Нечкиной М. В. на сайте РАН