Міке́ле Пла́чидо (; 19 травня 1946 року, Асколі-Сатріано) — італійський актор та кінорежисер. Телеглядачам СРСР відомий головною роллю в телесеріалі про італійську мафію «Спрут» (1984—1989).
Підтримав агресивну зовнішню політику Володимира Путіна Італійський актор і фанат Кремля Мікеле Плачидо планує приїхати з виставою до Києва: «Путін — номер один у світі», censor.net.ua/ua/, 15.02.2018.
Внесений Міністерством культури України до переліку осіб, які загрожують національній безпеці України (з 10.12.2018).
Біографія Після служби в армії Плачидо працював в поліції РимаЪ-Weekend — Мечты большие и малые. Зацікавившись театром, він поступив в Академію драматичного мистецтва. У 1969 році зіграв першу роль на сцені.
З 1972 року почав зніматися в кіно. Плачидо грав в картинах італійських режисерів «Народний роман» (1974) Маріо Монічеллі, «Божественне створіння» (1975) Луїджі Коменчіні, «Тріумфальний марш» (1976) і «Стрибок в пустоту» (1979) Марко Беллокйо, «Ернесто» (1978) Сальваторе Сампері (премія Берлінського кінофестивалю), «Аньєзе йде на смерть» (1976) Джуліано Монтальдо, «Кляйнхоф-Готель» (1977) і «Фонтамара» (1980) Карло Ліццані, «Корлеоне» (1978) Паскуале Скуїтьєрі, «Три брати» (1981) Франческо Розі, «Шопен» (1983) Лючано Одорізіо, «Зв'язок через піцерію» (1985) Даміано Даміані, «Мері назавжди» (1989) Марко Різі.
У 1991 році грав радянського офіцера в фільмі Володимира Бортка «Афганський злам».
Всесвітню популярність отримав після ролі комісара Коррадо Каттані в телесеріалі «Спрут», де зіграв в чотирьох сезонах. З 1990-х років займається режисурою — «Пуммаро»/«Помідор» (1990), «Кровні подруги» (1992), «Міщанський герой» (1995).
Член журі 63-го Венеційського кінофестивалю (2006).
Наприкінці літа 2017 року Мікеле Плачидо повідомив, що більше не буде зніматися в кіно, але продовжуватиме надалі знімати фільми як режисер та гратиме на театральній сцені:
Фільмографія Кіно
1973 — Тереза — злодійка / Teresa la ladra 1974 — Боже, як низько я впала! / Mio Dio, Come Sono Caduta In Basso! 1974 — Народний роман / Romanzo popolare 1975 — Сімейні гріхи / Peccati in famiglia 1979 — Ернесто / Ernesto («Срібний ведмідь» за найкращу чоловічу роль) 1979 — Дикі ліжка / Letti selvaggi 1979 — Людина на колінах / Un Uomo In Ginocchia 1981 — Три брати / Tre fratelli 1983 — Арс аманді: Мистецтво кохання / Ars Amandi 1985 — Зв'язок через піцерію / Pizza Connection 1988 — Великий бізнес / Big Business 1989 — Мері назавжди / Mery per sempre 1991 — Афганський злам / Афганский излом 1993 — Джованні Фальконе / Giovanni Falcone 1998 — Насолода / Le Plaisir (et ses petits tracas) 2001 — Викрадений / Sequestro Soffiantini 2003 — Сорая / Soraya 2006 — Незнайомка / La Sconosciuta 2008 — Горе пані Шнейдер / Trishtimi i zonjës Shnajder 2009 — Мрія по-італійськи / Il grande sogno 2011 — Любов: Інструкція з використання
Телебачення
1984 — Спрут / La Piovra 1985 — Спрут 2 / La Piovra 2 1987 — Спрут 3 / La Piovra 3 1989 — Спрут 4 / La Piovra 4
Нагороди та номінації Великий офіцер ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (2005)Grande Ufficiale Ordine al Merito della Repubblica Italiana Sig. Michele Placido Командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (1992)Commendatore Ordine al Merito della Repubblica Italiana Sig. Michele Placido
Родина та особисте життя Плачидо був двічі одружений, має шістьох дітей, старша донька Віоланте Плачидо — актриса.
Громадянська позиція Підтримав агресивну зовнішню політику Володимира Путіна. Внесений Міністерством культури України до списку осіб, які загрожують національній безпеці України (з 10.12.2018).
Примітки
Посилання